- комфортні - з рівним або слабким супротивником;

- дискомфортні - з сильнішим супротивником.

Такі тренування можуть визвати у спортсмена або почуття задоволеності, легкості, зниження емоційного збудження, або, навпаки, - відчуття незадоволеності. Тренування "комфортні" використовуються для підвищення самооцінки ймовірності досягнення успіху. Щоб підбадьорити спортсмена, фіксують його увагу на вдалих прийомах, завдання можуть навіть спрощуватись для підтримання впевненості у спортсмена.

Дискомфортні умови використовуються у випадках, коли виникає необхідність дещо знизити невиправдано високу оцінку спортсменом рівня своєї готовності, підвищити його активність, стимулювати до додаткових зусиль. Проте дискомфортні тренування не використовуються в останній тиждень перед змаганнями.

Крім названих засобів, у спеціальній перед змагальній психологічній підготовці використовуються психологічні бесіди, раціональна психотерапія тощо, спрямовані на формування ставлення спортсмена до даного змагання, на економізацію нервово-психічних витрат, мінімум ризику, на допомогу спортсмену у виборі і використанні засобів саморегуляції.

У спеціальній психологічній підготовці як підготовці до конкретних змагань, виділяють такі її форми, як рання та безпосередня. Спеціальна психологічна підготовка охоплює проміжок часу з моменту, коли встановлено факт участі спортсмена в даному змаганні (рання психологічна підготовка) до останнього фінального виступу.

Виділяють три періоди:

1-й - повідомлення про змагання до відомостей про жеребкування та розклад. Це період збору інформації.

2-й - до початку першого етапу змагань. Це період побудови поведінки і дій.

3-й - підготовка до фіналу. Це період пере опрацювання інформації, яка надійшла в ході змагань, уточнення, а можливо, і зміна програми дій, забезпечення відпочинку, відновлення між стартами.

Передстартова психологічна підготовка може виступати підвидом спеціальної психологічної підготовки, оскільки мова йде про конкретний старт на конкретному змаганні. У той же час вона (передстартова підготовка) має певну структуру, яка може давати підстави і для розгляду її як форми спеціальної психологічної підготовки.

Передстартова психологічна підготовка має дві важливі мети: розвивати психічні вміння та навички і пов'язати умови покращення виступу з певними збудниками.

До передстартової психологічної підготовки входить:

- відновлення або тимчасове зниження рівня збудження за допомогою релаксації, заспокійливого образного уявлення;

- навіювання впевненості у собі за допомогою словесних форм: "ти в прекрасній формі", "реалізуй, що закладено в тобі", та ін., які даються за 5-8 хв. до старту;

- нагадування про характер поведінки при виході на старт: "посміхайся", " реагуй - або - не реагуй - на глядачів" та ін.;

- підкріплення установки на максимально ефективну роботу,

підйом бойового духу, всю енергію вкласти в дію.

Часто спортсмени використовують талісмани (фігурки, футболки) як

стимули, які діють і до, і під час виступів, допомагаючи спортсмену

дотримуватись передстартових настанов, пов'язувати їх з попередніми

успішними установками.

2. Психічна готовність спортсмена

Формування психічної готовності спортсмена - це головне завдання психологічної підготовки в спорті. Розмежовують поняття готовність та психічна готовність. Готовність розглядається як інтегральна характеристика спортсмена в даний момент. В якості підсистем вона включає в себе фізичну (енергетичну), спеціальну (технічну та тактичну) і психічну готовність.

Чим ближче до змагань, тим у більшій мірі психічна готовність набирає ваги, тому що вона більш динамічна, легко змінна в порівнянні з фізичною і спеціальною, та, крім того, використовуючи психологічні впливи, вона може бути підвищена і тим самим може сприяти досягненню спортивного успіху.

Психічна готовність може бути трьох видів: звичайна, підвищена та занижена. Звичайна психічна готовність - це готовність до звичної діяльності, яка не вимагає підвищених вимог. Стан підвищеної готовності зумовлений новизною, творчістю, гарним самопочуттям, особливим стимулюванням. Стан заниженої готовності пов'язаний із проявами сильної, неконтрольованої емотивності спортсмена з відволіканням уваги, помилками в діяльності.

Психічна готовність до змагань - це перед змагальний психічний стан, основною ознакою якого виступає рівень емоційного збудження. Перед змагальне емоційне збудження виникає з потреби спортсмена в досягненні мети в змаганнях та суб'єктивної оцінки ймовірності цієї мети.

Суб'єктивна оцінка ймовірності досягнення мети здійснює вирішальний вплив на перед змагальний і змагальний стан спортсмена. Ця оцінка може коливатись від 0 - коли у спортсмена відсутня віра в можливість досягнення мети, до 1, коли він повністю впевнений у досягненні наміченого результату. На практиці така оцінка не досягає крайніх значень.

Складовими оцінки ймовірності досягнення спортсменом поставленої цілі є:

оцінка ним своїх власних можливостей, які визначаються рівнем різносторонньої його підготовленості;