Реферат: Завдання та діяльність цивільної оборони згідно Женевською Конвенцією

- Держава, що окупована може роззброїти персонал цивільної оборони з міркувань безпеки;

- Держава, що окупована, не повинна змінювати прямого призначення будівель або матеріальної частини, які належать організаціям цивільної оборони або використовуються ними;

- Держава, що окупована, може реквізувати або змінити призначення цих ресурсів за наявністю конкретних умов:

1. якщо ці будівлі або матеріальна частина необхідна для інших потреб цивільного населення;

2. якщо реквізиція або зміни призначення застосовуються лише до того часу, доки існує така необхідність.

Надання захисту може припинитися лиш після того, як буде зроблено попередження, і після того, якщо таке попередження не візьметься до уваги.

Насіння легкої зброї цивільним персоналом цивільної оборони з метою підтримання порядку або самозахисту не вважаються за дію, яка завдає шкоди ворогові (пістолети, револьвери). Формування цивільних організацій цивільної оборони за військовим зразком та обов’язкова служба в них також не позбавляють їх захисту.

На окупованій території в районах бойових дій персонал цивільної оборони розпізнається за допомогою міжнародного розпізнавального знака цивільної оборони та посвідченням особи, яка підтверджує її статус. Крім розпізнавального знака сторони можуть домовитися про використання розпізнавальних сигнальних знаків цивільної оборони.

Ст. 67. Особовий склад збройних сил і військові підрозділи, які призначені в організації цивільної оборони, користуються повагою та захистом за умов:

- особовий склад цивільної оборони і військові підрозділи, що займаються виконанням завдань цивільної оборони;

- якщо цей особовий склад не виконує інші військові обов’язки під час конфлікту;

- особовий склад, якщо забезпечений посвідченнями осіб, що підтверджує їх статус;

- особовий склад не бере участь безпосередньо у воєнних діях і не здійснює дій, які завдають шкоди іншій стороні.

Особи, які входять до складу збройних сил і служать в організаціях цивільної оборони, якщо вони попадають до влади іншої сторони є військовополоненими. Вони можуть бути використані для виконання завдань цивільної оборони, але тільки в інтересах цивільного населення цієї території.

Матеріальна частина і будівлі військових підрозділів, якщо вони потрапляють до рук іншої сторони, продовжують підкорятися законам війни.

Вони не можуть бути використаними з іншою метою, крім, як для мети цивільної оборони.

Ст. 76, 77 розглядає питання стосовно захисту жінок і дітей. Згідно з цими статтями жінки користуються особливою повагою і їм забезпечується захист від зґвалтування, примушення до проституції та інше.

Справи вагітних жінок і жінок з малолітніми дітьми, розглядаються в першу чергу. Стосовно таких жінок сторони запобігають винесенню смертного вироку і він не виконується. Особливою повагою і захистом користуються діти. Діти, які досягли 15-річного віку не повинні брати участь у воєнних діях, а також утримуватись від вербування їх у свої збройні сили. Стосовно них не застосовується і не приводиться у виконання смертний вирок.

Ст. 78 розглядає питання евакуації дітей. В усіх випадках повинна бути письмова згода батьків або законних опікунів цих дітей.

Кожна таке евакуація здійснюється під наглядом Держави – заступниці за згодою зацікавлених сторін. Під час евакуації, по змозі, повинно продовжуватися безперервне навчання дітей, враховуючи їх релігійне і моральне виховання.

На кожну дитину заповнюють анкети з фотокартками, які надсилаються до Центрального довідкового агентства. Міжнародного Комітету Червоно Хреста.

У кожній анкеті має бути така інформація:

- прізвище, ім’я;

- стать;

- місце і дата народження (або вік);

- повне ім’я батька;

- повне ім’я і дівоче прізвище матері;

- найближчі родичі дитини;

- національність;