Реферат: Здібності та їх розвиток

У цілому якісна характеристика здібностей дозволяє відповісти на

питання, у якій сфері трудової діяльності (конструкторської, педагогічної, економічної, спортивної й ін.) людині легше знайти себе, виявити великі успіхи і досягнення. Тим самим якісна характеристика здібностей нерозривно зв'язана з характеристикою кількісної. З'ясувавши, які конкретно-психологічні якості відповідають вимогам даної діяльності, можна, далі, відповісти на запитання, якою мірою вони розвиті в людини: у більшій чи в меншому ступені в порівнянні з його товаришами по роботі і навчанню.

3.3 Кількісна і якісна характеристика здібностей.

Проблема кількісних вимірів здібностей має велику історію в психології. Ще наприкінці XIX - початку XX століть, ряд буржуазних психологів (Кеттел, Термен, Спірмен і ін.) під впливом вимог, викликаних необхідністю здійснювати професійний добір для масових спеціальностей,

виступили з пропозиціями виявити рівень здібностей що навчаються. Тим

самим передбачалося, що буде встановлене рангове місце особистості і її

придатність до тієї чи іншої трудової діяльності, до навчання у вищих

навчальних закладах, до одержання командних посад у виробництві, армії і

громадського життя.

Однак проблема кількісної характеристики здібностей з моменту

свого виникнення придбала двоїстий характер.

Як спосіб виміру здібностей тоді ж стали використовуватися

тести розумової обдарованості. З їхньою допомогою, у ряді країн (США, Великобританія й ін.) здійснюється визначення здібностей і виробляється сортування учнів у школах, заміщення офіцерських посад в армії, що керують

посад у промисловості і т.д. У Великобританії, наприклад, по результатам тестування роблять зарахування в так звані граматичні школи, що дають право на надходження в університет.

По змісту тести розумової обдарованості являють собою ряд запитань чи задач, успішність рішення яких (з урахуванням витраченого часу) обчислюється в сумі чи балів окулярів. Звичайно тести зводяться в батарею тестів, що наростають по складності. Серед тестів можуть бути не тільки словесні (вербальні) іспиту, але і всілякі "лабіринти", "головоломки" і т. д.

Після того як діти закінчили вирішувати батарею тестів, результати підраховують стандартизованим шляхом, тобто підраховують кількість окулярів,

які набрав кожен випробуваний. Це дає можливість визначити так називаний коефіцієнт розумової обдарованості (IQ). При визначенні виходять

з того, приміром, що середня сума окулярів для дітей одинадцяти з половиною років повинна наближатися до 120. Звідси робиться "простий" висновок, що будь-яка дитина, що набрала 120 окулярів, має розумовий вік одинадцяти з

половиною років. На цій підставі обчислюється коефіцієнт розумової обдарованості:

розумовий вік x 100

IQ = фактичний вік дитини

Якби, наприклад, у результаті тестування ту саму суму окулярів

(120) набрали дві дитини (десяти з половиною і чотирнадцяти років) і, та-

ким образом, розумовий вік кожного був прирівняний до одинадцяти з по-

ловиною рокам, то коефіцієнт розумової обдарованості дітей був обчислений

у т