Реферат: Життя і творчість С.П. Галябарди

І радісно відчув, що знов душа у тілі,

Стояла тиха ніч, ти спала мов диття,

І щось собі у сні губами шепотіла.

Я ніжно нахиливсь до милих твоїх вуст,

І клявся, що тебе ніколи не ображу,

Лиш тільки б ти була у сні і наяву,

Бо що без тебе я у цьому світі важу?

Приспів. (2)

«Жінки й вино»

Слова: Степан Галябарда

Музика: Павло Зібров

Ми сидимо з тобою, друже, у кафе

В Одесі, в Києві, в Нью-Йорку, в Санта-Фе.

Смачне шампанське чи бургундське п'єм вино

І поглядаємо з тобою у вікно.

А за вікном літає пух, пливуть віки

І ходять гордо найчарівніші жінки.

І ми хмеліємо не стільки від вина,

А більше з того, як подивиться вона!

Приспів:

Жінки й вино,

Жінки й вино -

То наша згуба чоловіча вже давно.

Але якщо вино і жінку не любити,

Тоді навіщо нам у цьому світі жити.

Жінки й вино,

Жінки й вино -

То наша згуба чоловіча вже давно.

Але якщо вино і жінку не любити,