Реферат: Зміст поняття задача у навчанні математики в початкових класах

Скільки...Сергій? (а не хтось інший).

Якщо характеристика ситуації, визначена запитаннями, збігається з тією, яка є в умові, то таке читання сприяє кращому розумінню задачі.

Розвитку вміння правильно ставити логічний наголос допомагають завдання на зразок таких: «Прочитайте запитання по-різному» - до різних умов задачі, щоб запитання відповідало відповідній умові.

В учнів поступово слід виховувати таку навичку: при першому читання задачі треба уяснити ситуацію, яка в ній описується і обов'язково виділити запитання; при другому читання намагатися виділити в умові те, що відповідає запитанню.

3. Аналіз задачі і відшукання плану її розв'язання

Учень може успішно розв'язувати задачу, якщо розумітиме значення зсів і виразів, з яких її побудовано. На початку завдання і при розгляді нових задач усвідомлення значення слів та зв'язків між величинами досягається через відтворення тієї реальної проблемної ситуації, моделлю якої є задача. В подальшому дедалі частіше застосовується вербальний (словесний) аналіз задачі.

Для з'ясування життєвого змісту задачі використовується предметне моделювання, інсценування, практичне виконання дій, наочні посібники, тощо. Моделюванням є і мислене відтворення ситуації.

Вербальний аналіз в широкому розумінні містить семантичний аналіз і знаходження способу розв'язанім задачі.

Суть семантичного аналізу полягає в тому, що на основі аналізу тексту задачі визначають окремі значення величин, а також відношення, що їх пов'язують. Таким аналізом передбачається: а) поділ задачі на окремі частини, кожна з яких є словесним завданням певного елемента задачі; б) визначення слів - ознак, що характеризують відношення між величинами, а отже, й відповідну арифметичну дію.

Під час аналізу треба з'ясувати, скільки величин розглядається в задачі та які вони мають значення. Задавання кожного значення величини складається з трьох частин: назви величини, зазначення особливості певного значення і числового значення, якщо воно є невідомим, і якщо, крім того, до завдання цього невідомого значення входить запитання «скільки?» чи вимога «знайти», то це значення шукане (Фридман Л.М. Лошко - психологический анализ школьных учебных задач М: Педагогика, 1977, с.158).

Є два способи аналізу задачі: синтетичний і аналітичний. Синтетичний спосіб - від числових даних - до запитання, аналітичний - від запитання - до числових даних. Синтетичний спосіб легший для дітей, але його недолік в тому, що ми неначе задачу розкладаємо на ряд простих задач які розв'язуємо. Аналітичний - сприяє розвитку мислення учнів. Використання наочності та короткого запису задачі в процесі вивчення її змісту та пошуку плану розв'язування.

Вибір ілюстрації до задачі, повнота її налізу, ступінь самостійності учнів у розв'язуванні залежить від новизни і складності самої задачі. При цьому треба мати на увазі, що основна навчальна мета - розвинути в учнів уміння самостійно розв'язувати задачі - досягається тривалою практикою розв'язування задач як з використанням наочності, так і без неї. Отже в застосуванні наочності треба дотримуватися певної міри.

Мета використання ілюстрації - виявити величини про які йдеться в задачі, та з'ясувати зв'язки між ними. Предметна ілюстрація допомагає створити уявлення про життєву ситуацію, описану в задачі, і тим самим сприяє правильному вибору дій та їхньої послідовності. На початку навчання, щоб учні могли побачити зв'язок між даними числами і шуканими, іноді не досить лише демонструвати наочні посібники, треба, щоб кожен учень сам виконав операції з дидактичним матеріалом. Такими операціями можуть бути розкладання паличок чи кружечків, малювання кружечків, дії з смужками паперу. Особливо потрібні предмети операції під час розгляду задач на знаходження невідомого компонента арифметичної дії.

Ілюстрація у вигляді короткого запису (схематичного, табличного) чи рисунка фіксує у зручній для сприймання формі величини (дані і шукані), допомагає розкрити залежності між ними.

Розв'язати задачі з використанням короткого запису слід у таких випадках:

- при початковому розв'язуванні простих задач, коли цей процес є переходом від операцій над множинами предметів до арифметичних дій над натуральними числами;

- при розв'язуванні простих і складених задач з метою формування в учнів уявлення про структуру задачі;

- при використанні задач для формування математичних понять, ознайомлення учнів із елементами арифметичної теорії чи залежностями між величинам;

- при початковому ознайомленні учнів з задачею нового виду (не завжди) а також тоді, коли багато учнів не можуть самостійно розв'язати задачу.

Учнів слід поступово привчати до короткого запису задачі. Вони повинні знати, що в короткому записі треба використовувати слова, які визначають дію або залежність між даними і шуканою величинами. Зв'язані між собою дані слід записувати в одному рядку; число, яке є сумую кількох даних, записувати справа або зліва від них і відокремлювати рискою, запитання задачі позначити знаком запитання або буквою х. у табличній формі два значення тієї самої величини треба записувати одне під одним.

Короткий запис задачі - це засіб навчання, а не складова частина програми з математики. Тому при проведенні контрольної роботи не можна вимагати від учнів, щоб вони робили короткий запис задачі.

Розбір задачі може супроводжуватися записом математичних виразів, що відображують ті зв'язки, які в ній описано словесно. Проте записи таких виразів є складовою частиною процесу розв'язування задачі.

Короткий запис запроваджується в першій чверті другого класу.

4. Розв'язування задачі

Задачі розв'язуються усно або письмово: усно це без запису арифметичних дій у зошит, письмово із записом дій у зошитах, У початкових класах більше половини всіх задач доцільно розв'язувати усно.

Усне розв'язування задач часто проводить в умовах ігрових ситуацій. Зручна для цього гра «в магазин» та гри на «відгадування чисел».

Письмове розв'язування. Культура запису розв'язання задач:

В оформленні записів розв'язування задач слід керуватися методичними лисом Міністерства освіти України про єдині вимоги до усного і письмового мовлення, який періодично перевидається. Розглянемо вимоги до оформлення письмового розв'язання задачі з цією метою подаємо зразки коротких записів та розв'язання задач.

1 клас. У першому класі учні розв'язують тільки прості задачі. Запис розв'язання виконується у вигляді прикладу, розміщеного посередині рядка.