Реферат: Зміст правового виховання молодших школярів
Одним з важливих моментів правового виховання учнів є розкриття перед ними "перспективи" порушників правових норм. Такі учні передусім мають зрозуміти, що вони вже покарали себе, бо стали на антисуспільний шлях, перейшли межі дозволеного. Вчені-юристи довели, що смертність серед тих, хто з дитинства став на хибний шлях, у десять разів вища, ніж серед нормальних неповнолітніх (хтось загинув у колонії або нетверезим потрапив під колеса автомобіля, хтось наткнувся на лезо ножа "приятеля"). Таким неповнолітнім варто намалювати картину їх можливого "котіння" по похилій площині аж до спеціального закладу. У цьому плані слід схвалити профілактичну користь "екскурсій" для важковиховуваних та й звичайних учнів до виховної колонії. Цінним з виховного погляду є те враження, яке справляє ознайомлення учнів з умовами життя і діяльності колоністів. Понад 90 відсотків самих колоністів заявляють: якби я знав, що мене тут чекає, то не скоїв би злочину.
Індивідуальна правовиховна робота з учнями будується так, щоб вони привчалися самостійно давати правильну оцінку своїй поведінці і вчинкам інших.
У процесі пошуково-експериментальної роботи особлива увага приділялась використанню можливостей правового виховання молодших школярів, закладених у нормативних документах, на основі яких будується робота вчителя початкових класів з виховання навичок правомірної поведінки школярів. До таких нормативних документів належать правила для учнів, правила внутрішнього розпорядку школи, правила поведінки дітей та підлітків у громадських місцях, правила дорожнього руху та інші.
На нашу думку, є нагальна проблема в кожній школі розробити детальні правила поведінки учнів у школі, вдома, на вулиці, в громадських місцях. Не вважаємо, що в правила поведінки в школі буде зайвим записати: „Бережи свою парту, свій клас. Не пиши на парті, не брудни її чорнилом”, „Гуляючи в коридорі, притримуйся правої сторони, швидко не бігай, голосно не кричи, не влаштовуй бійки”. У правилах поведінки вдома не зайвими будуть нагадування: „Намагайся не чекати, коли тебе попросять про допомогу, нагадають про твої обов'язки”, „Не можна висловлювати не задоволення, що у тебе немає тої чи іншої речі” (з "етичного кодексу" В.О.Сухомлинського). У правилах поведінки на вулиці, крім правил безпечної поведінки учнів на вулицях і дорогах, можуть бути вимоги типу: "Бережи свій під'їзд і слідкуй за тим, щоб й інші дотримувались правил порядку в під'їзді", "Якщо хтось упав, допоможи піднятися", "Не смійся, не звертай особливої уваги на людей з фізичними вадами", "Розмовляючи з дорослими, не тримай рук у кишенях". У правилах поведінки в громадських місцях варто не забувати таких "дрібниць": "При виході з тролейбуса не кидай квитка під ноги", " У роздягальні треба стати в чергу за пальтом", "У залі для глядачів не можна смітити, лузати насіння".
У дисертаційному досліджені І. Запорожана розроблені деталізовані правила поведінки для молодших школярів, які внесені до статутів шкіл і пройшли апробацію в закладах освіти Тернопільської області. Це є важливим тому, що їм надається рівень категорії закону для даного закладу і виконання їх є обов'язковим як для директора, так і для першокласника. Завдяки чому виробляється певна відповідальність у школярів, у наступних класах вона ускладнюється, усвідомлюється і стає нормою поведінки (Додаток 7).
Робота над правилами для учнів здійснювалася нами у двох напрямках: по-перше, роз'яснювали їх, домагаючись свідомого засвоєння учнями вимог до їх поведінки; по-друге, привчали учнів до дотримання цих вимог, формували потребу в постійному їх виконанні.
Виховання звички дотримуватись правил поведінки, дисциплінованості передбачалось з перших днів перебування учнів у школі. Дуже важливо при цьому, щоб учитель молодших класів знав, як розуміти дисципліну і якими методами домагатися її, як розумно користуватися для цього своєю владою над учнями.
Ми керувалися тим, що на учня, з перших днів його навчання, слід дивитися як на громадянина України, особистість, котра має певні права та обов’язки. Така вимога виходила з того, що класоводи часто бачать в учневі тільки людину, котра повинна вчитися, слухати старших, добре поводитись тощо. Нерідко знаходяться й такі вчителі, що впливають на школярів тільки суворістю, прагнуть домогтися послуху, ламаючи волю дитини. У такому випадку в учнів виховується бездумний послух або зухвале непідкорення.
Під час засвоєння правил поведінки молодшими школярами використовувалися елементи гри. Діти дуже захоплювалися "розігруванням сцен", з великим бажанням інсценізували вимоги правил поведінки в класі, на вулиці. Перш ніж формулювати правила про те, що учень повинен старанно вчитися, уважно слухати пояснення вчителя, сумлінно і самостійно виконувати всі його завдання, вести себе добре на уроці, проводилась бесіда, на якій перед дітьми ставилось ряд запитань: Як потрібно вчитися? Як слухати пояснення вчителя? Як поводитись на уроці? У ході такої бесіди основні положення ілюструвались цікавими прикладами з життя класу, з художньої літератури, кінофільмів, телепередач. Усе це допомагало глибше переконати учнів у доцільності і необхідності правил. Вимогу "самостійно" виконувати завдання ілюстрували роботою учня за партою. Діти із задоволенням "програвали" окремі моменти вимог до поведінки в школі, вправлялися в правильній поведінці, зауважували відхилення від норм тих чи інших правил, які вони вивчали.
Вивчення школярами правил поведінки поєднувалося з їх практичними справами. Це сприяло формуванню у них не тільки переконаності в необхідності їх дотримання, а й виробляло відповідні вміння, навички та звички поведінки. Шляхів для такого поєднання є багато. Важливо продумати кожен пункт правил і знайти для нього практичний вихід. Користувалися для цього кожною нагодою. Так, на уроках вимагали, щоб на партах було все необхідне для занять, щоб учні були активними, акуратними, дисциплінованими. На класних годинах вислуховували звіти учнів про виконання ними вимог режиму дня, дотримання правил санітарії і гігієни, бережливе ставлення до шкільного майна. Цікавилися, які книжки прочитали учні за тиждень, чи вчасно здали їх до бібліотеки, як провели свій вільний час. Перед виходом до театру чи в кіно проводилися настановні інструктажі з вимогою самоконтролю за тим, як учні проходять між рядами крісел, як розмовляють, як поводяться під час зустрічі з дорослими, у салонах транспорту тощо. Вправлялися у спеціальних іграх:
– А зараз пограємося в гру "Відшукайте своє місце в кінотеатрі". Уявіть собі, що перед вами великий зал кінотеатру (Учитель показує на набірне полотно). Кожна окрема кишенька набірного полотна – це стілець.
– Ви всі купили квитки до кінотеатру (У кожного учня на парті квиток, на якому зазначено ряд і місце).
– На квитку написано два числа. Розгляньте їх. Перше число вказує на ряд, друге – на місце. У якому ряду і на якому місці має сидіти кожний із вас у залі кінотеатру?
(Вибирається контролер. Учні по черзі підходять до нього, називають ряд, місце і кладуть квиток у відповідну кишеньку. Всі інші учні перевіряють, чи правильно знайдено місце).
Створення спеціальних ситуацій для практичного втілення конкретних правил поведінки в школі, спілкування на позакласних заходах давало можливість побачити, як учень самостійно вибирав відповідну лінію поведінки, наскільки в нього сформувалися навички і звички правомірної поведінки.
Після вивчення правил поведінки до них часто поверталися на уроках, на колективних творчих справах, у побуті, постійно вдавалися до них, нагадували їх зміст, вимоги. Правила поведінки регламентують обов'язки учнів у школі, класі, їдальні, на вулиці, обов'язки по самообслуговуванню. Дослідження переконало, що виховні можливості правил підвищуються, якщо вони доведені до свідомості учнів, якщо на їх основі педагогічний колектив виробив і ставить вихованцям єдині педагогічні вимоги. У такому разі діти чітко уявляють, що від них вимагається, і поступово нагромаджують необхідний багаж знань і досвід правомірної поведінки.
Шкідливим з точки зору правового виховання є поділ правил поведінки на основні і другорядні, коли за порушення одних доводиться відповідати, а при недотриманні інших ніхто не робить зауважень.
На основі правил поведінки проводилась систематична виховна робота й з батьками учнів. Адже правила охоплюють основні обов'язки школярів, сумлінне виконання яких свідчить про різнобічну вихованість. На жаль, нерідко і вчителі, і батьки роблять висновки про дотримання учнями правил тільки на основі їх слухняності чи неслухняності. Справжню оцінку слід давати школярам за їх ставлення до навчання, до праці, до особистого і шкільного майна, до вчителів і товаришів, за вміння розумно використовувати вільний час, працювати над собою тощо.
Щоб сприяти школі у формуванні в учнів тих якостей, які передбачені правилами поведінки, батьки повинні також їх знати, володіти елементарними педагогічними прийомами щодо їх формування. А це вимагало від педагогів проведення з батьками спеціальних бесід про правила поведінки та методику їх вивчення.
Тривале і систематичне дотримання встановленого порядку виробляло в учнів звичку виконувати правила поведінки, норми моралі і законів, формувало повагу до інтересів особистості і суспільства, створюючи цим самим необхідні умови і для проведення навчально-виховного процесу в школі. Дотримання правил поведінки всіма школярами впорядковувало ритм життя школи, спрямовувало його в необхідному напрямку, привчало учнів до дисципліни, правопорядку.
Для дисциплінованого учня характерна готовність докладати всіх зусиль для своєчасного, точного й якнайкращого виконання завдань, уміння стримувати свою активність, коли це потрібно; намагання доводити розпочату справу до кінця, уміння попередньо планувати свої дії і передбачати їх наслідки; прагнення стримувати негативні спонукання. Риси дисциплінованої поведінки потрібні для будь-якої діяльності.
У правовому вихованні дуже важливо, щоб запропоновані учням розумні і справедливі правила поведінки виконувались ними. При невиконанні цих правил мають наступати санкції, які повинні бути відомі учням і послідовно втілюватися в життя всієї школи. Такі санкції посилюють увагу до правил, формують усвідомлення їх необхідності.
У випадку порушення учнем правила, ми пропонували класоводам добре розібратись в ситуації: Чи розуміла дитина суть правила? Чи здатна вона його дотримуватись? Чи мали місце якісь пом'якшуючі обставини? Чи це перше порушення правила чи ним ігнорують постійно і порушують навмисне? Якщо покарання неминуче, то вчитель має враховувати при визначенні його міри вік дитини, її характер, а не тільки допущений нею проступок.
Реагування педагогів на порушення правил виражалося нагадуванням, зауваженням, вибаченням, зустріччю з директором школи, батьками. В окремих випадках обговорювався проступок тактовно усім класом. Все залежало від того, порушено правило поведінки в школі чи поза нею.
Кожен учитель має певну можливість самостійно встановлювати правила в своєму класі і створювати умови для їх виконання учнями. Але в школі повинна панувати єдність у ставленні до порушників правил поведінки під час перерв у коридорах, на шкільному подвір'ї, в їдальні, всюди, де з дітьми немає вчителя. У школярів має бути виховане почуття відповідальності, незалежно від того, чи є поруч дорослі. Кожен учень має знати, що порушення не залишається без наслідків.
Свідомому засвоєнню правил поведінки сприяє їх щоденне повторення до тих пір, поки діти не стануть їх дотримуватись. Згодом продовжується повторення протягом кількох днів, заохочуючи при цьому учнів на відповідну поведінку. Особливої уваги і повторення вимагають ті правила, які не були засвоєні, а тому порушуються. Бажано спеціально обговорити в класі кожне з цих правил.
У процесі пошуково-експериментальної роботи значно зріс діапазон використання різноманітних методів і форм правовиховної роботи з молодшими школярами, про що засвідчують порівняльні дані результатів роботи у контрольних і експериментальних класах (Таблиця 2.1).
Таблиця 2.1Динаміка використання методів і форм позакласної правовиховної роботи з молодшими школярами у процесі експериментально-пошукової роботи
| Форми і методи роботи | Контрольні класи | Експериментальні класи | ||
| Абс.число | Відсотки | Абс.число | Відсотки | |
| Бесіди | 8 | 100 | 10 | 100 |
| Розповіді | 2 | 25,0 | 10 | 100 |
| Читання і обговорення художніх творів | 2 | 25,0 | 7 | 70,0 |
| Обговорення кінофільмів | - | - | 5 | 50,0 |
| Обговорення газетних статей | - | - | 6 | 60,0 |
| Обговорення ситуацій | 2 | 25,0 | 6 | 60,0 |
| Зустрічі з представниками правоохоронних органів | 4 | 50,0 | 9 | 90,0 |
| Зустрічі з представниками влади | - | - | 8 | 80,0 |
| Зустрічі з представниками служби у справах неповнолітніх | 3 | 37,5 | ||