Реферат: Значення державного боргу в державному бюджеті

– накопичення в комерційних банках, що відокремились на початкових ста­діях економічних реформ від Центрального банку країни; [13, с.21]

– окремі операції, пов'язані з державним боргом, а також фінансування Центральним банком збитків від заходів щодо стабілізації обміну курсу валюти, безвідсоткових і пільгових кредитів урядові, рефінансування Центральним бан­ком сільськогосподарських, промислових і житлових програм уряду за пільгови­ми ставками. [13, с.21]

в) квазіфіскальний. [13, с.24]

2. За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває :

а) вимушений є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни. Прикладом вимуше­ного бюджетного дефіциту є циклічний бюджет ний дефіцит. Циклічний дефіцит бюджету є результатом цик­лічного падіння виробництва (скорочення націо­нального доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань, що призводить до дії автоматичні фіскальні стабілізатори (скорочують­ся податкові надходження через зменшення ста­вок оподаткування при прогресивній системі опо­даткування та збільшуються соціальні трансферти через зниження життєвого рівня населення);

б) свідомий виникає внаслі­док дискреційної фіскальної політики, яка перед­бачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо Державного бюджету. Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямова­нознижуєставкиоподаткуванняізбільшує державні витрати. Відповідно, в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надли­шок. [1, с.63-64]

3. За напрямом державного фінансування роз­різняють:

а) активний характеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП;

б) пасивний характеризує­ться спрямуванням коштів на покриття поточ­них видатків (соціальні трансферти, виплата зар­плати у бюджетній сфері та інші). [1, с.64]

4. За терміном дії:

а) тимчасовий – викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними подіями та обставинами;

б) стійкий – існує в довгостроковому періоді. [13, с.21]

5. За зв’язком із державним бюджетом:

а) первинний – це різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою процентів за борг;

б) операційний — це дефіцит державного бюджету з вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу. [13, с.23]

Існує три джерела дефіцитного фінансування:

1. Внутрішні позички. В цьому випадку уряд виходить на внутрішній грошовий ринок, де розміщує свої позич­ки, тобто продає державні цінні папери, і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг.

2. Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми.

3. Грошово-кредитна емісія. Це означає, що Національ­ний банк випускає нові гроші, які не забезпечені зрос­танням товарної маси, і за допомогою певного кредит­ного механізму фінансує уряд. [12, с.187]

Грошово-кредитна емісія може застосовувати­ся лише за умов жорсткого контролю за викори­станням грошей. Вона виправдана в разі спряму­вання коштів у інвестиції, що сприяє зростанню ВВП і викликає невисокі темпи інфляції. Вико­ристання емісійних коштів на поточні витрати (зарплата, соціальні трансферти та інше) призводить до прискорення інфляції. [1, с.64]

У статті 15 Бюджетного кодексу України джерела фінансування дефіциту бюджету визначені таким чином:

Ст. 15-1. Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запо­зичення. [1, с.64]

Ст. 15-2. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточ­них видатків, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги. [1, с.65]

Головні проблеми сучасного бюджетного процесу в Україні:

– об’єктивне бюджетне планування, яке б забезпечило реальні надходження до бюджету;

– складання та виконання цільових бюджетних програм;

– підвищення ефективності та прозорості використання бюджетних коштів;

– забезпечення дійового бюджетного контролю на кожній стадії бюджетного процесу. [15, с.25]

2. Державний борг

Державний борг називається на­громаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіцитів. Державний борг – це сума заборгованості держави перед кредиторами. [2, с.194]

Визначення рівня державного боргу країни є його порівняння з боргом, нагромадженим іншими країнами. Отож державний борг як відсоток ВВП дорівнює у Бельгії 125%, у Гре­ції — 103%, у США — 65%, в Україні — 39%, а в Норвегії — 34%.[8, с.418]