Реферат: Значення об єктивної сторони злочину для його кваліфікації

-нематеріальні.

У свою чергу, матеріальні наслідки підрозділяються на наслідки майнового характеру і заподіяння шкоди для життя і здоров'я громадянина.

Нематеріальні наслідки також підрозділяються на наслідки, пов'язані з порушенням суспільного порядку або діяльності установі підприємств і порушення честі і гідності громадян і їх особистих майнових прав ( наприклад, моральна шкода при обмові або образі).

Кримінальний закон виділяє:

- злочини з матеріальними складами тобто, коли наявність кінченого складу злочину зв'язується з настанням цілком визначених наслідків.

-злочини з формальними складами.

Злочин рахується закінченим після вчинення суспільно небезпечного діяння незалежно від настаннявизначених суспільно небезпечних наслідків.

У реальній дійсності будь-які злочини, у тому числі і формальні, завжди спричиняють якісь шкідливі зміни в об’єктах, що охороняються законом. Проте ці зміни і наслідки не включені до складу формальних злочинів і при вирішенніпитання про наявність або відсутність діяння не приймаються в увагу. У цьому випадку наслідки можуть мати кримінально-правове значення, але не для визначення складу злочину, а як обставини, що пом'якшують або отягчають провину при призначенні покарання.

При конструюванні об'єктивної сторони злочину (матеріальний або формальний склад) вибирається не довільно, а з урахуванням і в залежності від характеру і специфічних особливостей суспільної небезпеки злочину й особливостей кримінально-правових мір боротьби з ним.

Наслідки лежать за межами складів таких небезпечних злочинів, як розбій (ст. 86 КК України), вимагательство ( ст. 86-2 КК України).

ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ ДІЄЮ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ

Причинний зв'язок є ознакою об'єктивної сторони матеріальних злочинів. Мова про відповідальність особи за суспільно небезпечні наслідки , що наступили (при наявності, зрозуміло, провини) може йти тільки тоді, коли вони знаходяться в причинному зв'язку суспільно небезпечною дією або бездіяльністю, що відбулися. При відсутності причинного зв'язку кримінальна відповідальність за настання шкідливих наслідків виключається.

Причина - це філософська категорія, яка відображає одну з форм загального об'єктивного зв'язку, взаємозалежності і взаємозумовленості предметів, явищ і процесів, що відбуваються в природі й у суспільстві.

Під причиною розуміється явище, що закономірно, з внутрішньою необхідністю породжує інше явище, яке розглядається як слідство. Це філософське розуміння причинності єзагальним для всіх галузей знань, і тому воно застосовується і до причинного зв'язку в кримінальному праві.

Об'єктивний характер причинних зв'язків має важливе значення і для кримінального права. Слідчі органи і суд при розслідуванні і судовому розгляді кримінальної справи встановлюють не якийсь уявлюваний зв'язок між суспільно-небезпечним поводженнямособи і шкідливих наслідків цього поводження, а об'єктивний, істотну причинний зв'язок, існуючий поза свідомістю слідчого і суду.

Найбільшою загальною ознакою наявності причинного зв'язку в карному праві варто назвати багатозначність - у реальній дійсності рідко бувають випадки, коли один наслідок породжується одною причиною. Причинний зв'язок частіше усього не взаємодія двох явищ, а сукупність ряду явищ.

При рішенніпитання про наявність або відсутність причинного зв'язку між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком при розслідуванні або судовому розгляді кримінальної справи, не обмежуючись установленням того, чи наступили в реальній дійсності суспільно небезпечні наслідки, необхідно встановити, чи відбулося при цьому суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки відповідного складу злочину. Цю обставину необхідно в першу чергу враховувати в тих випадках, коли ознакою об'єктивної сторонискладу злочину є порушення визначених правил або інструкцій. Наприклад, якщо в результаті наїзду шофера наступила смерть пішохода, то не можна відразу ж вирішити питання про наявність причинного зв'язку між дією шофера (наїздом) і наслідком , що наступив, (смерть потерпілого). Необхідно з'ясувати, чи порушив шофер якісь спеціальні правила (правила безпеки прямування й експлуатації транспортних засобів), тому що смерть пішоходу могла наступити і не в результаті порушення цих правил. В усіх таких випадках порушення відповідних правил входить в об'єктивну сторону злочинного діяння, і при відсутності такого порушення відповідний склад злочину також відсутний.

ФАКУЛЬТАТИВНІ ОЗНАКИ

ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ

Інші ознаки об'єктивної сторони факультативні, тобто для одних складів злочинів вони є ознаками їх об'єктивної сторони, а для інших - не є. Наприклад, для складів заподіяння шкоди здоров'ю байдуже місце вчинення злочину, і кримінальна відповідальність за ці злочини наступає незалежно від того, де вони зроблені. Проте ця ознака (місце) є обов'язковим для встановлення, наприклад, складу незаконного видобутку водяних тварин і рослин.

Варто мати на увазі і те, що факультативні ознаки об'єктивної сторони завжди мають важливе доказове значення по кримінальній справі. Всі вони є необхідною фізичною характеристикою будь-якого злочину. Кримінальна справа не може рахуватися розкритою, якщо, наприклад, не встановлене місце і час учинення злочину (хоча стосовно до окремого складу вони можуть і не мати значення для кваліфікації). Тому всі ознаки об'єктивної сторони злочину незалежно від своєї «обов'язковості» або факультативності» у кримінально-правовому змісті входять у предмет доведення по будь-якій кримінальній справі.

Місто вчинення злочину - це певна територія , де було почате і закінчено діяння або настав злочинний результат. У ряді складів злочинів місце їх вчинення є обов’язковою ознакою, Наприклад, місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 163, є континентальний шельф України, ст. 204 – море.

Час вчинення злочину як ознака складу злочину - це визначений тимчасовий період, протягом якого може бути зроблений злочин. Час є обов’язковою ознакою складу конкретного злочину в тих випадках, коли його зазначено в законі як ту чи іншу частину року, місяця, тижня або доби. Наприклад, заборонений час як ознака складу злочину, передбаченого ст. 161 (Незаконне полювання).

Обстановка вчинення злочину – це сукупність передбачених законом зовнішніх обставин, що характеризуються прилюдністю (публічністю) певних подій.

Прилюдність або наявність подій як компоненти обстановки іноді безпосередньо зазначаються в законі. Так у ст. 189 ідеться про прилюдну образу представника влади або громадськості, який охороняє громадський порядок.

Знаряддя і засоби вчинення злочину - це ті знаряддя і пристосування, за допомогою яких був зроблений злочин. Використання злочинцем тих або іншихзасобів також може істотно впливати на ступінь суспільної небезпеки діяння. У тих випадках, коли відповідні засоби і знаряддя підвищують його суспільну небезпеку, вони включаються законодавцем у число ознак об'єктивної сторонискладу злочину.

Під способом учинення злочину розуміються ті прийоми і методи, що використовував злочинець для вчинення злочину.

Своєрідним поєднанням місця, часу та обстановки є ситуація вчинення злочину . Наприклад, поняття “ бою” означає не лише певний проміжок часу, а й наявність подій, що мають соціальне значення. Так само не охоплюються терміном “місце вчинення злочину” такі ситуації, як “поле бою”, “район воєнних дій” тощо).

У тих випадках, коли місце, час, обстановка, засоби і знаряддя, а також засіб учинення злочину не є ознаками об'єктивної сторонискладу злочину, вони, як було відзначено, не байдужі для кримінальної відповідальності, тому що можуть враховуватися як зм'якшуючі або обтяжуючі відповідальність обставини при призначенні покарання або мати важливе доказове значення по кримінальній справі.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

За Конституцією Україна є суверена і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (ст.1). Але це тільки загальні конституційні засади, а насправді таку державу необхідно ще розбудовувати і наближатися до її принципів та ідеалів. Поки що цього не вдалося досягти жодній цивілізованій високодемократичній, розвинутій державі, оскільки і у цих державах є злочинність, порушення прав людини, безробіття, невпевненість у завтрашньому дні, несправедливість, жорстокість, наркоманія та інші негативні явища.1

Поняття справедливості ніколи не було однозначним. У жодній країні , ні у які епохи не був створений суспільний устрій, що сприймався би як справедливий абсолютно всіма громадянами. За своєю природою держава більшою чи меншою мірою відображає інтереси переважно приватновласницьких пануючих класів і верств, обмежуючи більшою чи меншою мірою інтереси переважної більшості населення. У самій ідеології держави закладена суперечність, яка породжує соціальну нерівність, з якою певна частина громадян не бажає миритися, і яка є глибиною першопричиною злочинності.