Реферат: Значення туристичних ресурсів півдня України для розвитку туризму

Прийнято виділяти три основні види (складові) пропускного потенціалу природної території:

1. Екологічний пропускний потенціал - це такий рівень відвідуваності природного об'єкта або місцевості, перевищення якого призводить до негативних екологічних наслідків або в результаті дій самих туристів, або через функціонування інфраструктури, яка обслуговує туризм.

2. Психологічний пропускний потенціал - це такий рівень відвідуваності туристичного об'єкта або місцевості, перевищення якого спричинятиме погіршення вражень від його відвідування.

3. Демоетнокультурний (соціальний) пропускний потенціал - це такий рівень відвідуваності місцевості заїжджими туристами, перевищення якого призводить до негативних наслідків для місцевої культури і погіршення взаємовідносин місцевого населення з туристами.

Південь України має досить високий пропускний потенціал з його широкими дрібно піщаними пляжами, де розташовані профілакторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку; з його мінеральними водами, лікувальними грязями. На його території знаходяться 89 об'єктів природно-заповідного фонду: частина Чорноморського біосферного заповідника, 26 заказників, у тому числі лісовий заказник державного значення - Рацинська Дача; 30 пам'яток природи, серед яких - ботанічне урочище Степок державного значення. А також 19 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числі Мостовський (державного значення), 13 заповідних урочищ, Миколаївський зоопарк. [2]

Таким чином, пропускний потенціал обмежує рівень використання ресурсного потенціалу території з точки зору стійкого збереження, підтримки і відновлення природних властивостей туристичного об'єкта або місцевості.

3. Туристичні ресурси півдня України

Причорномор'я - регіон, який розташований на півдні України і частково припадає на Причорноморську низовину. Перетинається широкими (із серією терас) долинами річок Дніпра, Південного Бугу, Дністра та інших. Берегова смуга регіону переважно обривиста і має багато лиманів (Дніпровський, Дністровський та ін.) і піщаних кіс. Одним із найважливіших чинників в історії Причорномор'я було утворення на узбережжі Чорного моря грецьких полісів - рабовласницьких торгівельних міст-держав: Ольвії, Херсонеса, Пантікапея й інших. Сьогодні Українське Причорномор `я славиться природно-рекреаційними ресурсами: узбережжя Чорного моря з широкими дрібно-піщаними пляжами, мінеральні води, лікувальні грязі, об'єкти природно-заповідного фонду (Чорноморський біосферний заповідник, Асканія-Нова та ін.), пам'ятки природи та садово-паркового мистецтва державного значення.

У низовині великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високо цінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне, глобальне значення. Всі ці фактори сприяли створенню першокласних кліматичних курортів, найбільш відомими з яких є Кароліно-Бугаз, Куяльник, Затока, Коблево, Очаків, Генічеськ, Скадовськ і багато інших. Культурним центром Причорномор'я є Одеса. Це місто має значну кількість культурних пам'яток, пам'ятників видатним діячам культури і мистецтва. [2]

Південь країни омивають теплі Чорне та Азовське моря, які належать до басейну Атлантичного океану. Довжина берегової лінії Чорного моря в межах України становить понад 1500 кілометрів (з них близько 50 відсотків придатні для використання у туристичних цілях). Середня температура води в серпні - 22 - 25 С, солоність води - 18 проміле.

Прибережні території півдня України - осередки значних ресурсів грязьового лікування. Туристів приваблюють також морські купання, сонячні та повітряні ванни. Карпатський район відомий цілющими мінеральними водами. Найбільша рекреаційна цінність на Поліссі - Шацькі озера. Лісостеповий район багатий на лікувальні мінеральні та радонові водії.

Кримський півострів, що омивається Чорним та Азовським морями і має субтропічний клімат, є унікальним осередком багатих природно-рекреаційних, історико-культурних та спортивно-оздоровчих ресурсів.

До найважливіших об'єктів природно-заповідного фонду в Криму належать Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, "Мис Мартьян", Карадазький заповідник, Кримське заповідно-мисливське господарство, 12 заказників, численні пам'ятки природи і садово-паркового мистецтва державного та місцевого значення.

Віддавна славляться цілющі лікувальні грязі, термальні та мінеральні води бальнеологічних курортів у Євпаторії та Саках, Форосі, Голубій Затоці, Сімеїзі, Алупці, Гаспрі, Кореїзі, Лівадії, Ялті, Гурзуфі, Алушті, Судаку, Феодосії та у Старому Криму.

Своєрідністю туристично-екскурсійного потенціалу регіон завдячує численним пам'яткам різних часів, народів та культур поряд з відомими історико-архітектурними заповідниками, пам'ятниками та музеями, а також науково-дослідним закладам. Це, зокрема, пам'ятка архітектури пізньоскіфської держави III ст. до н.е. Неаполь Скіфський, художній музей. Інститут ефіроолійних культур та Інститут мінеральних ресурсів у Сімферополі; Алупкинський палац-музей та парк XIX ст.; пам'ятки історії і архітектури: Ханський палац XVI - XVIII ст., Успенський печерний

монастир VII - XIX ст., фортеця "Чуфут-Кале", а також історико-архітектурний музей у Бахчисараї; Кримська астрофізична обсерваторія Національної академії наук в смт Научному; природні "Сфінкси" у Залісному; пам'ятки архітектури: кургани Мелек-Чесменський та Царський IV ст. до н.е., залишки античних міст VI ст. до н.е. - Пантікапея, Німфея, Тірітаки, церква Іоанна Предтечі VIII - XIV ст. та фортеця Ені-Кале XVIII ст., історико-археологічний музей у Керчі; Державний історичний заповідник "Генуезька фортеця" (XIV ст.) у Судаку; історико-архітектурний заповідник "Генуезька фортеця Кафа" (XIV ст.), літературно-меморіальний музей О.С.Гріна та картинна галерея імені І.К.Айвазовського у Феодосії; Лівадійський виставочний комплекс, пам'ятка архітектури "Ластівчине гніздо", музей просто неба "Поляна казок", будинок-музей А.П.Чехова, Нікітський ботанічний сад, Республіканський науково-дослідний інститут виноробства і виноградарства "Магарач", Масандрівський парк у Ялті.

Перспективними в Криму є пізнавальний, оздоровчий, спортивнийтуризм та сімейний відпочинок.

4 . Організаційні форми та види туризму, поширені на півдні України

Організаційними формами туризму є міжнародний і внутрішній туризм.

До міжнародного туризму належать: в'їзний туризм - подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та виїзний туризм - подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.

Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму:

· дитячий;

· молодіжний;

· сімейний;

· для осіб похилого віку;

· для інвалідів;

· культурно-пізнавальний;

· лікувально-оздоровчий;