Реферат: Зображення природи у християнському образотворчому мистецтві

Гори і горбки на іконах – символ Святого Духа. В Біблії гора – смвол зустрічі з Богом. Іноді гори виражені на іконі як метафора реакції природи на явлення Бога в світі.

ВИСНОВКИ

Отже, коротко розглянувши історичний розвиток зображення природи в образотворчому мистецтві християн, можемо сказати, що протягом свого існування християнство дещо по-різному ставилось до навколишнього середовища, що відобразилось на зображенні елементів природи в іконописі та інших видах образотворчого та навіть й інших видів мистецтва. В одні періоди християни вважали світ скороминущим через гріхопадіння людини, тому зображували лише деякі елементи навколишнього середовища та й то в плані не реальному, а символічному або одухотвореному, тобто природні елементи повинні були нагадувати про світ вічний, про спасіння, найчастіше зображення було в зворотній перспективі. Ще частіше природу взагалі не зображували на іконах. Також були періоди, коли християни починали відноситись до природи як до Божого Творіння, яке хоча й є в гріху, але все-таки не втратило повністю того, що Бог вклав в Створене Ним і тому заслуговує на повагу. В таких випадках на зображеннях природу змальовували більш натурально, реально або навіть натхненно, намагаючись надати їй найбільш живого, гармонійного вигляду. Інколи, як було показано вище, природа займала центральне місце на образі, тоді як зображення святого ніби губиться серед рослинності і неживої природи…

Але все-таки на кононічних іконах ще й до тепер збереглась та, на погляд Церкви, найвища техніка зображення природних елементів, яка намагається піднести людину і природу до найвищого, одухотвореного стану, тому і не може зображуватись натуральна природа, а ізографи намагаються подати її ідеальною, мудро оформлюючи в символічних зображеннях.

ЛІТЕРАТУРА

1. Іконографія космосу в європейському християнському мистецтві (від античності до бароко): Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.05 / К.Р. Ціхонь / Львів. акад. мистец. — Л., 2000. – 20 с. – укp.

2. Юліан Катрій. Наша християнська традиція. – 3-тє видання. –Львів: Місіонер, 2007. – 396 с.

3. Ольга попова. Византийские иконы VІ-XV веков:

4. Безансон А. Запретный образ. М.: Изд-во "МИК", 1999.

5. Эль Греко. Ред. Е. Галкина. Текст Т. П. Каптерева. М.: Белый город, 2005. – 48 с., ил.

6. Кутковой В. Природа и архитектура в православной иконописи и западноевропейской живописи (XV-XVII вв.) // Духовній собеседник. – 2002. – №2 (30).

7. Лелеков Л. А. Искусство Древней Руси в его связях с Востоком: К постановке вопроса // Сб.: Древнерусское искусство. Зарубежные связи. М.: Наука, 1975.

8. http://www.pravoslavie.ru/jurnal/culture/nature.htm

9. http://art.liim.ru/hz/hz09_05.html