• тютюнові компанії — 14 відсотків;

• виробники алкогольних та безалкогольних напоїв — 22 відсотки;

• продовольчі та кондитерські компанії—11 відсотків;

• фінансові компанії — 8 відсотків;

• автомобільні компанії — 14 відсотків;

• розваги/відпочинок — 4 відсотки;

• туристичні компанії — 6 відсотків;

• роздрібна торгівля — 5 відсотків;

• інші — 10 відсотків.

У 1955p., коли настав час комерційного телебачення, багато рекламодавців захопилося новим рекламним засобом, і для зовнішньої реклами почався скрутний період. Упродовж тривалого часу її називали "випивка/цигарка", особливо тоді, коли рекламу сигарет було заборонено на телебаченні. Однак рекламні плакати повернули собі популярність.

Разом з рекламою на транспорті цей рекламний засіб, попри всі примхи часу, долі та регулюючих організацій, довів свою гнучкість і винахідливість. Він виявився чудовим рекламним засобом у країнах, що розвиваються, де населення є багатонаціональним, багатомовним або неписьменним. Навіть у таких країнах, як Китай, де комерційна реклама належить до речей, які там найменше сподіваєшся побачити, вже є світлові знаки та великі плакати. Вулиці Гонконгу заповнені рекламними знаками, що звисають зі спеціальних бамбукових рам і горять усю ніч. Це — універсальний рекламний засіб.

Список використаних джерел

1. Білокобила Є. Ю., Яцківський Л. Ю. Основи маркетингу. — К.: ІНФОРМАВТОДОР, 2006. — 348 с.

2. Брассингтон Ф., Петтитт С. Основы маркетинга. — Д.: Баланс Бизнес Букс, 2007. — 768 с.

3. Гаркавенко С. С. Маркетинг. — К.: Лібра, 2006. — 717 с.

4. Джулер А. Д., Дрюниани Б. Л. Креативные стратегии в рекламе: Искусство создания эффективной рекламы. — СПб.: Питер, 2002. — 384с.

5. Пілецький В. Т., Мананнікова О. Ю. Маркетинг: теорія, практика, самостійна робота, контроль. — Алчевськ: ДДТУ, 2007. — 388 с.

6. Уэллс У. Б., Джон М. С. Реклама: принципы и практика. — 5.изд., междунар. — СПб. и др.: Питер, 2003. — 797с.

7. Шморгун Л. Г. Посібник з рекламного менеджменту. — К.: Абрис, 2005. 343 с.