Реферат: Зовнішньо-економічна торгівля
Фіксовані валютні курси. На іншому полюсі знаходяться країни, що часто фіксували або "закріплювали" свої валютні курси, намагаючись подолати нестаток, притаманний системі гнучких курсів. Для того, щоб проаналізувати наслідки і проблеми, пов'язані з системою фіксованих курсів, припустимо, що США і Великобританія вирішили підтримувати валютний курс 2$=1ф.ст. Основна проблема полягає в тому, що уряд, проголошуючи долар прирівняним за вартістю до декількох фунтів, не декретує стабільність у відношенні попиту і пропозиції фунта. Оскільки попит і пропозиція з часом змінюються, держава для стабілізації валютного курсу повинна прямо або не прямо втручатися в функціонування валютного ринку. Припустимо, що попит на фунти зріс на деяку величину, отже дефіцит платіжного балансу зріс. Це означає, що американський уряд підтримує валютний курс, що нижче рівноважного. Як Сполучені Штати можуть компенсувати брак фунтів, що відображає дефіцит платіжного балансу США? Підштовхувати валютний курс вгору до рівня рівноваги? Відповідь очевидна: необхідно змінити ринковий попит чи пропозицію або і те, і інше таким чином, щоб відповідні графіки перетиналися при курсі 2$=1ф.ст.
Прибічники системи фіксованих курсів стверджують, що її використання зменшує ризик і невпевненість, пов'язану з міжнародною торгівлею і фінансами. Вважається, що застосування фіксованих валютних курсів, призводить до розширення обсягу взаємовигідної торгівлі і фінансових операцій. Однак життєздатність систем з фіксованими валютними курсами залежить від двох взаємопов'язаних умов: 1) наявності достатніх резервів і 2) випадкового виникнення незначних по своїм розмірам дефіцитів або активів платіжного балансу. Більші і постійні дефіцити можуть звести нанівець резерви країни. Країна з недостатніми валютними резервами стикається з менш бажаними варіантами вибору. З одного боку, вона повинна буде наважитися на болісні і політично непопулярні макроекономічні заходи адаптації у вигляді інфляції або спаду. З іншого боку, цій країні, можливо прийдеться вдатися до протекціоністської торгівельної політики або валютного контролю, що обмежують обсяг міжнародної торгівлі і фінансів.
2. Міжнародні системи валютних курсів.
Золотий стандарт. Система золотого стандарту передбачає наявність фіксованого валютного курсу. Ретроспективний аналіз її функціонування і послідуючого краху важливі для розуміння функцій і деяких переваг й недостатків валютних систем з фіксованим курсом. Необхідно підкреслити, що і в нинішній час ряд економістів виступають на підтримку фіксованих валютних курсів, а деякі навіть закликають до повернення до міжнародного золотого стандарту.
Вважалося, що в країні прийнятий золотий стандарт, якщо вона виконує три умови:
- встановлює певне золотий вміст своєї грошової одиниці.
- підтримує жорстке співвідношення між своїми запасами золота і внутрішньою пропозицією грошей.
- не перешкоджає вільному експорту і імпорту золота.
Якщо кожна країна встановлює золотий вміст своєї грошової одиниці, то різні національні валюти будуть мати фіксоване співвідношення між собою. Наприклад, США прирівнює вартість долару до, скажімо, 25 грамів золота, а Великобританія прирівнює вартість фунта стерлінгів до 50 грамів золота. Це означає, що 1 ф.ст. рівний 2 доларам. І причина тому зрозуміла: ніхто не заплатить більше 2 дол. за 1 ф.ст., оскільки можна завжди купити 50 грамів золота за 2 дол. в США, переправити його у Великобританію і продати за 1 ф.ст.
Система золотого стандарту має наступні переваги:
- стабільні валютні курси сприяють зниженню невпевненості і ризику, завдяки цьому стимулюють зростання обсягу міжнародної торгівлі.
- золотий стандарт автоматично вирівнює дефіцити і активи платіжних балансів. Якщо виникає дефіцит платіжного балансу, то неминучий рух золота викличе зміщення кривих попиту і пропозиції до їхнього перетину в точці, що відповідає фіксованому валютному курсу. Правила золотого стандарту роблять ці заходи автоматичними; жодні дискреційні заходи не вживалися. Немає нічого дивного в тому, що економісти, що виступають за золотий стандарт, як правило, не довіряють дискреційній політиці держави, тобто гнучкій політиці, незалежній від законодавчих органів і економічних умов.
Золотий стандарт також володіє двома недостатками:
- головний недостаток золотого стандарту випливає з аналізу заходів пристосування, що він породжує. Країни, в яких діє золотий стандарт, повинні примиритися з внутрішньоекономічними процесами пристосування, приймаючи такі малоприємні форми, як безробіття і скорочення доходів з одного боку, а також інфляція - з іншого. Погоджуючись на золотий стандарт (фіксований валютний курс), країни повинні бути готові піддати свою економіку процесам макроекономічної перебудови. При золотому стандарті політика країни в значній мірі визначається змінами в попиті і пропозиції іноземної валюти. Якщо країна вже рухалася до спаду, втрата золота л?