Реферат: Зв язок аудиту з іншими контрольними службами

Для ефективного виконання своїх функцій Рахункова палата, як вищий орган контролю державних фінансів, має користуватись довірою Верховної Ради, громадськості та інших зацікавлених сторін, що можливе за умов забезпечення високої якості контролю.

Тривалий досвід організації незалежного контролю державних фінансів у розвинених країнах доводить необхідність гармонійного поєднання фінансового аудиту з дослідженням ефективності і результативності урядових заходів і програм з точки зору їх економічності і відповідності цілям розвитку (аудит ефективності).

Незалежний орган зовнішнього фінансового контролю повинен мати законодавчо закріплене право ініціації планування і проведення перевірок (аудиту). Створення гнучких планів, що передбачають можливість внесення до них змін, їх оприлюднення підкреслює об’єктивний і незалежний характер вищого органу фінансового контролю. Діяльність вищого органу державного аудиту повинна впливати на систему внутрішнього контролю органів державної влади (особливо в тому, що стосується їх адаптованості та надійності), сприяти активній ролі цих органів у загальнонаціональній системі фінансового контролю. Дії вищого органу державного аудиту мають забезпечувати надійний захист від різних форм шахрайства і корупції, сприяти формуванню етичних норм в органах державної влади.

Вищий орган державного аудиту має надавати достовірну і зрозумілу інформацію. Високий рівень транспарентності (відкритості, гласності, публічності, доступності) забезпечує ефективний аналіз впливу економічної і фінансової політики на макроекономічні показники держави.

4. Державна контрольно-ревізійна служба

Державна контрольно-ревізійна служба України є системою органів контролю державної виконавчої влади. Вона підпорядковується Міністерству фінансів України і складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділах (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головним завданням контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з бюджетів усіх рівнів, та державних валютних фондів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

Завданнями аудиту, що ставляться перед ДКРС є:

- проведення оцінки рівня управління фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання, яка полягає у забезпеченні:

- дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та суб'єкта господарювання;

- виконання статутних завдань, фінансових планів, досягнення визначених цілей або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності;

- достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- збереження активів.

Процес аудиту складається з чотирьох етапів:

- перший етап - підготовка до аудиту;

- другий етап - детальне вивчення об'єкта аудиту та складання програми аудиту;

- третій етап - перевірка факторів ризику;

- четвертий етап - формування висновків за результатами аудиту та підготовка аудиторського звіту.

Аудит проводиться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС, які складаються та затверджуються у встановленому порядку.

Аудит казенних підприємств, а також суб'єктів господарювання державного сектору економіки, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, проводиться щороку.

Тривалість аудиту (час перебування аудиторів безпосередньо на об'єкті аудиту) не повинна перевищувати 90 календарних днів.

Головне контрольно-ревізійне управління має специфічні функції контролю за використанням політичними партіями коштів, виділених з Державного бюджету України на фінансування їхньої статутної діяльності.

Рішення щодо оприлюднення аудиторського звіту (інформації про участь в аудиті) приймається керівництвом органу ДКРС, що проводив аудит. Аудиторський звіт може направлятись Верховній Раді України, Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування.

Аудиторський звіт може виноситись на розгляд колегії відповідного органу, уповноваженого управляти державним майном. Орган ДКРС здійснює моніторинг та облік стану впровадження пропозицій, відображених в аудиторському звіті чи інформації про результати аудиту. В разі виявлення під час аудиту фактів порушень, які містять ознаки злочину, орган ДКРС негайно інформує про них правоохоронні органи.

Оприлюднення органами ДКРС інформації, що міститься в аудиторських звітах, здійснюється відповідно до законодавства про інформацію, звернення громадян тощо. Така інформація може також використовуватися органами ДКРС в оглядових листах, що направляються державним органам.

5 . Державна податкова служба України

Державна податкова служба в Україні є органом державної виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики і представляє інтереси держави в відносинах між державою і платником податку з приводу сплати податків.

Систему органів державної податкової служби очолює Державна податкова адміністрація України. У складі органів державної податкової служби знаходяться територіальні органи – державні податкові адміністрації та інспекції, та відповідні спеціальні підрозділи боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Головними завданнями органів державної податкової служби є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів;

прийняття нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування, внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;