Реферат: Звіт про проходження практики в ДПІ

У практичній діяльності бюджетних установ застосовуються чотирі види кошторисів витрат:

- індивідуальні

- загальні

- зведені

- кошториси витрат на централізовані заходи

Усі види кошторисів складаються відповідно до класифікації

доходів і видатків державного та місцевого бюджетів України (бюджетної класифікації)

Процес складання кошторису має назву кошторисного процесу та включає декілька етапів: складання, затвердження, виконання. Кожен етап регулюється Законом України “Про бюджетну систему України” та іншими нормативними актами.

На першій стадії - складання кошторису – здійснюється кошторисно-бюджетне планування, в результаті якого створюється проект кошторису. Далі на стадії затвердження кошторис набуває ваги офіційного акту, а на етаппі його виконання відбувається втілення в життя положень кошторису. Будь-яке відхилення при здійсненнікошторисного процесує порушенням фінансової дисциплвни та чинності нормативного акті. Тому порушення норм, що регулюють порядок складання та затвердження кошторисів, тягне за собою визнання кошторису недійсним.

Кошториси витрат бюджетних установ складаються за формами, які розробляє Міністерство фінансів України для окремих типів установ. Кошторис вміщує лише видатки на поточне утримання, придбання, обладнання та інвентаря, проведення капітального ремонту. Капітальні вкладення передбачені планами економічного та соціального розвитку, фінансуються на основі окремих самостійних кошторисів. Суми видатків, що нараховуються на рік, який планується, наводяться у кошторисі у співставленні з планом, що затверджений на поточний рік з урахуванням внесених змін, та фактичним виконанням за минулий рік. Розміри видатків за кожною статтею кошториса встановлюється використання норм та нормативів – сітьові показники, економічні нормативи, вартість на натуральні технічні норми.

За своїми юридичними властивостями норми поділяються на обов’язкові та розрахункові. Обов’язкові норми встановлюються актами вищих органів державної влади та управління і не підлягають зміні. Розрахункові є середні витрати на розрахункову одиницю.

За змістом норми поділяються на натуральні та грошові. Натуральна норма – це кількісний набір продуктів або інших матеріальних цінностей на одну розрахункову одиницю. За методами створення грошових норм вчені поділяють їх на індивідуальні, комбіновані та укрупнені.

Поквартальний розподіл бюджетних асигнувань за кошторисами повинен відповідати поквартальному розподілу видатків відповідного бюджету. При виконанні кошторису протягом року в нього можуть бути внесені зміни вищестоящою організацією, яка затверджувала кошторис.

Кошторис витрат ДПІ у Києво-Святошинському районі складається за формою, яка розроблена Міністерством фінансів України. Кошторис вміщує лише видатки на поточне утримання, придбання обладнання та інвентаря.

Розміри видатків за кожним кодом (КЕКВом) кошторису встановлються шляхом використання норм та нормативів.

ДПА в Київській області надає роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету.

РОЗДІЛ 2 ПРОЦЕДУРА ПІДБОРУ ПЕРСОНАЛА

Законом України “Про державну службу” закріплено право на державну службу громадян України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний підбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

Законом визначено, що державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апаратів щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Визначене Законом специфічне коло повноважень і обов’язків спричинило більш жорсткі, порівняно з Кодексом Законів про працю України, умови прийняття на посади державних службовців та проходження державної служби. Законами України “Про державну службу” та “Про боротьбу з корпцією” для державного службовця встановлені спеціальні обмеження щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про державну службу” не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які мають судимість.

Ст. 13 ЗУ “Про державну службу” передбачено, що особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця 3-7 категорії, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, в т.ч. і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім’ї. Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця 1-2 категорії, повинна подати також відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери. Зазначені відомості подаються державним службовцем щорічно.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу.

Для виконання невідкладної і непередбачуваної роботи за розпорядженням керівника державний службовець зобов’язаний з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, він також може бути відкликаний із щорічної або додаткової відпусток. Перебування на державній службі обмежується граничним віком: 60 років – для чоловіків і 55 – для жінок. Досягнення граничного віку, якщо не продовжено в установленому порядку терміну перебування на державній службі, відмова від прийняття або порушення Присяги, неподання або подання неправдивих відомостей щодо доходів є підставою для беззастережного звільнення державного службовця з посади.

Встановлення обмежень викликали необхідність застосування особливих форм прийняття на посади державних службовців. Вони визначені Конституцією України, ЗУ “Про державну службу”, іншими законами, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.

Ст.15 ЗУ “Про ДС” визначено, що прийняття на державну службу на посади 3-7 категорії, передбачених ст.25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.

Проведення конкурсу регулюється Положенням про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим Постановою КМУ від 04.10.95р. № 782.

Рішення про проведення конкурсу та його умови приймається керівником органу, в якому оголошується конкурс. Його наказом утворюється конкурсна комісія, яку очолює, як правило, заступник керівника. Інформація про конкурс на заміщення вакантних посад та умови конкурсу публікуються в пресі та поширюється через інші засоби масової інформації не пізніше як за місяць до проведення конкурсу і доводяться до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають на ім’я керівника заяву, до якої додаються особовий листок обліку кадрів, автобіографія, копії документів про освіту, декларація про доходи, зобов’язання фінансового характеру, в т.ч. і за кордоном, щодо себе та членів своєї сім’ї за формою № 001-ДС, затвердженою наказом Мінфіну України від 06.03.97р. №58 та зареєстрованою Мінюстом 31.03.97р. №104/1908. Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.

За рішенням комісії до участі в конкурсі допускаються особи, які відповідають умовам конкурсу. Рішення комісії про недопущення до конкурсу надсилається заявникові та може бути оскаржена керівнику протягом трьох днів з дня одержання відмови комісії.