Сочинение: Крым и искусство

Його сонечко пестить кохано,

Красним-ясним промінням вітає.

Чи хмариночка легкая, біла

Геть по небі гуляє по волі?

Чи на човні то білі вітрила?

В морі хвиля за хвилею рине,

Море наче здіймається вгору,

А склепіння небеснеє синє

Край свій ясний купає у морю.

Світло там простяглося від сходу, -

Очі вабить стяга та іскриста;

Корабель наш розрізує воду -

І дорога блакитно-перлиста

Зостається широка за нами,

Геть далеко розкочує хвилі,

Що сердито трясуть гребенями,

Наче гривами огирі білі.

А здалека, отам на заході,

Срібнокудрії хвилі кивають, -

Нереїди при сонячнім сході

Промінь ранній таночком стрівають..

І танцюють химерно та легко, -

Ось близенько вже видно ту зграю,

Аж ізнов одкотилась далеко,

Геть біліє в туманному краю...

Море, море! Без краю просторе,

Руху повне і разом спокою!

Забуваю і щастя, і горе -

Все наземне, - з'єднатись з тобою