Статья: Аналіз розвивальної функції підручників для початкової школи

Наступним кроком на шляху аналізу розвивальної спрямованості даного виду навчальної літератури має стати кількісно-якісна характеристика навчальних завдань, яка дає змогу з’ясувати такі моменти:

а) чи всі компоненти розвивальної функції підручника реалізовані в навчальній книзі (тобто констатувати факт наявності/відсутності завдань на розвиток психічних процесів, формування загальнонавчальних умінь і навичок, розвиток творчих здібностей);

б) який відсоток становлять зазначені вправи (по групах) від загальної кількості навчальних завдань;

в) які види завдань і вправ займають у підручнику провідне місце, а яких — незначна кількість;

г) як співвідноситься така кількісно-якісна характеристика навчальних завдань одного підручника з аналогічними показниками іншого (в межах одного класу — для різних навчальних предметів; порівняно з навчальними книгами (з одного предмета) для різних класів — попереднього і наступного — з метою з’ясування позитивної динаміки включення цих елементів апарату організації засвоєння у зміст підручників).

Так, наприклад, під час підготовки магістерської роботи «Розвивальна спрямованість сучасних підручників для початкової школи» магістранткою факультету підготовки вчителів початкових класів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Л.П.Гах були проаналізовані у зазначеному контексті чинні підручники з читання, рідної мови, математики та інтегрованого курсу «Я і Україна» (авт. О.Я.Савченко; М.С.Вашулснко, О.І.Мельничайко; М.В.Богданович; Т.М.Байбара, Н.М.Бібік) для третіх-четвертих класів. У процесі аналізу вдалося з’ясувати, що найбільшим потенціалом для формування пізнавальних процесів володіють читанки. Ці засоби представлені в них як окремими запитаннями, так і спеціальними рубриками («пам’ятай», «пригадай», «зверни увагу» та ін.). Лідирують ці підручники, зокрема, за кількістю завдань на розвиток уяви і фантазії. Вправи такого типу пов’язані зі створенням уявних картин природи, образів дійових осіб та ін., а також зосереджені у спеціальній рубриці «пофантазуйте!».

Найбільше завдань на формування уваги містять підручники «Рідна мова». Вони представлені вправами типу «зверни увагу» та рубрикою «візьми до уваги». Завдання першого виду спонукають учнів зосередитися на об’єкті, тоді як другий вид покликаний привернути увагу школярів до важливих правил, порад.

Пріоритетне місце за кількістю вправ на формування пам’яті займають підручники «Я і Україна», причому всі ці завдання можна розділити на дві групи: ті, що забезпечують довготривале запам’ятовування (вони вміщені в рубриці «запам’ятай»), і такі, що допомагають виявити міцність засвоєного та активізують процеси відтворення (рубрика «пригадай»).

Найчисельнішою є група завдань, спрямованих па формування у молодших школярів уміння міркувати. Особливо щедро представлені вони у читанках та у підручниках «Я і Україна» (рубрика «поміркуйте разом»; запитання з питальним словом «чому»; вправи на доведення власної думки, підбиття підсумків та ін.). Чимало таких завдань містять і підручники з математики, причому частина з них спонукає учнів пояснити хід міркування, послідовність дій; інша — представлена вправами підвищеної складності (так звані завдання «з зірочкою»).

Завдання па розвиток творчих здібностей найповніше представлені у підручниках з рідної мови, причому домінують серед них вправи, які потребують від учнів повної самостійності.

Значним розвивальним потенціалом у зазначеному аспекті володіють підручники «Я і Україна». Завдання дослідницького характеру, вміщені в них передбачають використання додаткової літератури організацію пошукової діяльності. Творчі завдання практичного спрямування мають переважно змагальний характер (на зразок «організуйте конкурс...»).

Таким чином, результати аналізу чинних підручників для третіх-четвертих класів засвідчили, що вони містять завдання, спрямовані на реалізацію розвивальної функції. Однак репрезентація таких завдань у навчальних книгах потребує удосконалення, оскільки розміщені вони безсистемно, не всі види завдань представлені у підручниках, не забезпечується позитивна динаміка їх використання.

Виходячи з того, що реалізація функцій навчальної книги визначається не окремим фактором, а й сукупністю — теоретичними, методичними, лінгвістичними, економічними і поліграфічними, важливий на думку вчених, «дослідити не тільки те, якою мірою сприяє виконанню основних функцій підручника його зміст, а й те, як цьому ж сприяє редакторська конструкція підручника, його художнє оформлення, поліграфічне виконання, гігієнічні якості», тому наведений перелік властивостей, які мають бути притаманні підручнику для виконання ним розвивальної функції, варто доповнити такими — оформлення і поліграфічне виконання, а технологія аналізу цих характеристик навчальної книги має стати предметом подальших досліджень.