Статья: Етичні погляди на заробітну плату і умови праці
1. Справедлива зарплата.
2. Участь у розподілі прибутку.
3. Стабільність праці.
4. Умови праці.
Справедлива зарплата.
Справедлива (етична) зарплата повинна бути достатньою для забезпечення працівникам та їхнім сім’ям належного життєвого рівня, тобто заощадження на випадок хвороби, а також навчання дітей. Розмір зарплати повинен бути пов’язаним з внеском працівника у прибуток фірми, із станом ринку праці і ринку товарів, конкретною позицією компанії, авторитет, сили профспілок, а також з потребами робітників та їх родин.
Справедливий рівень зарплати забезпечується справедливою трудовою угодою. Підписання справедливої трудової угоди залежить від вільних і чесних переговорів, при яких поважається позиції усіх зацікавлених сторін. Угода є дійсно справедливою, коли обидві сторони усвідомлюють наслідки у своїх діях, а також є вільними у прийнятті рішень.
Угода не є етичною, коли обидві сторони вдалися до обману, силового чи емоційного тиску, або використали необізнаність партнера для підписання угоди.
На практиці роботодавці можуть встановити рівень зарплати, що враховують такі елементи:
- існує рівень зарплати в промисловості, чи в певній галузі, який вважається етичним;
- дохід працівника відповідає необхідному мінімуму, встановленому Міністерством праці;
- підвищення доходу працівника повинно бути реальним.
Наявний рівень зарплати, що вважається справедливим у промисловості, може служити орієнтовною нормою.
Якщо роботодавець платить працівникам значно менше існуючого для певної професії рівня, то є всі підстави для сумнівів про справедливість такої угоди.
Справедливість є сумнівною і тоді, коли роботодавці домовляються утримувати зарплату на низькому рівні, це їм вдається внаслідок слабкої організованості робітників.
Рівень доходу працівників повинен забезпечувати соціальну захищеність і належний рівень життя, тому на підприємцях лежить два види відповідальності:
- повинні співпрацювати з іншими установами для розширення джерел доходу;
- люди бізнесу повинні проводити свої справи достатньо ефективно, щоб бути в змозі підвищувати наявну ставку зарплати до того рівня, при якому вона разом з іншими джерелами доходу забезпечуватиме належний життєвий рівень.
Участь у розподілі прибутку.
Часто виникає таке запитання: чи мають працівники право на певну частину прибутку, враховуючи, що ці працівники мають справедливу зарплату.
Відповідь очевидна: працівник добровільно згодився обмежити свої вимоги погодженою сумою заробітку.
Причини того, що роботодавець втрачає моральне право не змінювати умови угоди:
- зарплата стає несправедливою;
- особистий внесок працівника у зріст прибутку підприємства.
Часто у компаніях працівники можуть, виходячи із свого особистого внеску і завдяки особистим відкриттям „ноу-хау” – претендувати на так-звані відкриті трудові угоди. За такою угодою працівники мають право на частку прибутку. Пропорційну особистому внеску.
Стабільність праці.
Стабільність праці – це впевненість у забезпеченні зайнятості. Відсутність стабільного прибутку обумовлює появу об’єднання працівників у профспілки.
Причини того, що люди бояться непевності неменше ніж бідності:
- автоматизація роботи;
- збільшення кількості сезонних робіт;
- переміщення виробництва.
Роботодавці вдаються часто до тимчасових звільнень і сезонної варіації кількості робочих місць. Проте, обов’язок роботодавця полягає як в стабілізації виробництва, так і стабілізації зайнятості – цей підхід етичний і часто залежить від конкретного роботодавця.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--