Статья: Фінансовий супермаркет і його роль в активізації інвестиційної діяльності регіону

W Слабкі сторони

● Неузгодженість інтересів різних власників.

● Вузьке коло пропонованих фінансових послуг.

● Інвестування реального сектору економіки обмежено, головна функція – фінансові схеми з метою оптимізації оподаткування.

● Недовіра населення, слабка поінформованість відносно функцій і діяльності ІСІ.

● Непрозорість діяльності, неконтрольованість з боку регуляторів фінансових ринків.

● Складність входу та виходу із ІСІ, необхідність оформлення великої кількості документів.

● Необхідність сплати комісійних та податку на дохід у 13%.

● Неможливість прогнозування дохідності інвестицій.

● Недостатній розвиток фондового ринку, його непрозорість.

О Можливості

● Вибір широкого кола інвестиційних інструментів, інвестиційних стратегій і емітентів – диверсифікація.

● Оптимізація фінансових потоків підприємств і оподаткування.

● Залучення коштів різних інвесторів і інвестування у різні галузі української економіки.

● Вплив на збільшення частки організованого фондового ринку, підвищення його прозорості, відкритості, централізованості.

● Добудова інституційної інфраструктури фондового ринку країни.

● Використання інвестиційного потенціалу ІСІ для забезпечення інноваційної моделі розвитку.

Т Загрози

● Ризики змін у чинному законодавстві відносно регулювання ПІФ і КІФ та КУА.

● Проблеми кадрів в компаніях з управління активами.

● Відсутність котирування більшості привабливих інвестиційних інструментів на організованому фондовому ринку.

● Можливість втрати вкладень банкрутства інвестиційних компаній.

● Відсутність на інвестиційному сегменті ринку аналога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

● Відсутність історичного і практичного досвіду у населення колективного інвестування.

● Проблеми рейдерства.

● Конфлікт інтересів власників і менеджерів.

Висновки

Проведений SWOT – аналіз дозволяє зробити наступні висновки. Сьогодні інститути спільного інвестування не можуть розглядатися як потужне джерело інвестицій у реальний сектор економіки. Більшість з них – венчурні фонди, створенні для здійснення фінансових схем і оптимізації оподаткування і за обсягами тимчасово вільних коштів їх неможливо порівняти з іншими учасниками ринку – комерційними банками і страховими компаніями. Тому ми вважаємо, що фінансові супермаркети, які у своєму складі матимуть і ІСІ, що входять до складу ФПГ або були створені як підрозділи фінансових груп, на певному етапі розвитку української економіки відіграють важливу роль такого професійного учасника фінансового ринку, який може запропонувати комплексне вирішення проблем (інвестиційного, страхового, лізингового, консалтингового характеру), що відповідає специфіці бізнесу корпоративних клієнтів, завдань регіональних органів влади або складних питань приватних осіб.

Таким чином, ФСМ забезпечує розміщення як власних, так і залучених грошових коштів всіх учасників, які входять у його склад (страхових компаній, комерційних банків, інвестиційних, лізингових, брокерських, консалтингових компаній), і це обумовлено інституційним значенням цього посередника у інвестуванні економіки країни.

На нашу думку, необхідні подальші дослідження питань організаційно-правового механізму функціонування фінансового супермаркету, а також оцінки вигод такого проекту в кількісному вимірі з використанням класичних методів оцінки доцільності і визначення критеріїв економічної ефективності інвестиційних проектів, які поширені у західному інвестиційному менеджменті стосовно проектів з виробничою функцією, але не вирішуються по відношенню до проектів у фінансовій сфері.

Література