Статья: Інтонаційне співвідношення як проблема віршованого перекладачу
4 And I cried: “It was surely October a Явскричал: «Значитумерлолето, а
5 On this very night of last year b Это – осеньисончерноты, b
6 That I journeyed – I journeyed down here! b Небесапотемневшегоцветаа
7 That I brought a dread burden down here - b Ровногод, какнакладбищелетаа
8 On this night of all nights in the year, b Яздесьночьюоктябрьскойблуждалf
9 Ah, what demon hath tempered me here? bЯздесьсношеюмертвойблуждал, - f
10 Well, I know, now, this dim lake of Auber - a Этаночьбыла – ночьбезпросвета, а
11 This misty mid region of Wier - b Самыйгодвэтуночьумирал, - f
12 Well I know, now, this dank tarn of Auber, a Чтозадемонсюданасзазвал? f
13 This ghoul - haunted woodland of Weir ”. bО, я знаю теперь: это – Обер, с
14 О, я знаю теперь: это – Вир, d
15 Это - дымное озеро Обер с
16И излюбленный ведьмами Вир» d
Отже, всього в баладі 10 строф, що не мають однакової кількості рядків. Композиція балади побудована на інтонаційно-синтаксичному паралелізмі, що надає ефекту тематичної варіації наведеному вище уривку – дія розвивається поступово: І строфа - зав’язка, ІІІ – розвиток дії, ІХ – кульмінація, а звідси – поступове збільшення рядків у кожній з наведених строф. Метр балади (трьохстопний анапест) спричиняє відчуття неквапливості, а повтори (інколи тавтологічні – перші два рядки І строфи) надають інтонації монотонності, яка підтримується завдяки використанню лише двох рим (I, IX строфа - sober, October, Auber; sere, Weir, year; IІI строфа - sober, October, Auber; sere, year, here, Weir). Присутні також циклічні повтори рядків, що поєднані між собою за допомогою потрійного синтаксичного (інтонаційного) паралелізму. Наявна й симетрія у розподілі наголосів та пауз.
В перекладі ж, на відміну від оригіналу, відразу помітне збільшення кількості рядків у І та ІХ строфах, 6 рифмотипів замість двох (І строфа – цвета, лета; листы, черноты; Обер* ; пир, мир, Вир; IІI строфа – привета, лето; Обер; мир, Вир; мгла, была, пришла; IX строфа – ответа, лето, цвета, просвіта; листы, черноты и т.д.). Строгого паралелізму в ритміко-синтаксичних рядках не має, характерні синтаксичні повтори присутні, але вони не пронизують текст перекладу. Слід відмітити шестиразове повторення звуку «с» у 2 та 3 рядках І строфи, звучання котрого нагадує шуршання осіннього листя. ІІІ строфа не має ніяких повторів ні в лексичному, ні в ритміко-синтаксичному відношеннях. Більш того, як стверджує Ю. В. Шор, в перекладі не було витримано побудову оригіналу (з’являються вигадані фрази як «в глазах затаилася мгла», «кладбище лета» та ін.), а утрата форми оригіналу призвела до втрати смислу. Так, оригінал був розрахований на повну однотипність інтонацій під час читання, на гіпнотичний вплив віршу. Відсутність протяжної циклічності ритміко-синтаксичних конструкцій у перекладі руйнує інтонаційну цілісність оформлення.
Таким чином, можна вважати, що перекладач був «надмірно скрупульозним в своєму прагненні якнайточніше передати оригінал: дуже часто від його перекладів виникає відчуття штучності, натягнутості»/
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
1. Алексеев В. В. Интерпретация стихотворения в свете теории поетического перевода // Теория и практика перевода. Вып. 12. – К., 1985. – с. 95-101.
2. Нестерова Е. Эдгар По в России // По Э. Стихотворения: Сборник. – М., 1988. – с. 371-391.
3. Шор Ю. В. Интонационно-стилистические особенности подлинника и перевода (на материале лирики Эдгара По) // Анализ стилей зарубежной художественной и научной литературы: Межвуз. сб. Вып. 4. – Л.: ЛГУ, 1985. с.126-135.
4. Федоров А. В. Звуковая форма стихотворного перевода. Вопросы метрики и фонетики. Поэтика, т. 4. – Л., 1928, с. 45- 69.
5. Poe E. A. Poems. – M., 1988. – 414p.
© Сівакова В. В., 2007
* Слово «Обер» не має рими в перекладі, на відмінно від оригіналу. Цікаво, слова «Обер» та «Вир» - фамілії композиторів, котрі були прийняті Бальмонтом за географічні екзотичні назви.