4. Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо «мозковий штурм» не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі.

Результати дослідження використання методу «мозкової атаки» при вивченні курсу «Зоологія з основами екології» дозволили виділити наступні досягнення студентів в навчально-виховному процесі:

– мислення студента звільняється від стереотипів;

– демократичність, відхід від авторитарності;

– навчання звільняється від непотрібних видів діяльності. Мовчун вчиться говорити, говіркий – слухати, усі набувають уміння задавати питання. Питання – найцінніший результат роботи;

– у студента немає страху перед завданням: 1) він може помилятися; 2) помилки не засуджуются; 3) студенти знають, що є приблизне знання предмета, передзнання і неточні результати, які можуть перетворюватися у суворі докази і точні формулювання;

– якщо студент не справляється з завданням, то викладач шукає причину у собі: неправильна методика, саме завдання;

– напрямок думки вибирає студент, використовуючи фантазію, уяву, він «йде» по темі самостійно;

– при доборі завдань викладач намагається використовувати всі п'ять органів почуттів і підключати інтуїцію студентів;

– викладач створює проблемні ситуації і дає можливість аналізувати перешкоди і труднощі;

Разом з тим, слід зазначити виділені нами недоліки і обмеження методу «мозкової атаки»:

- застосування даного методу дозволяє висунути, знайти творчу ідею в найзагальнішому вигляді;

- метод не гарантує ретельну розробку ідеї;

- в процесі його застосування також не завжди вдається подолати інерцію мислення, оскільки іноді створюється ілюзія деякого найбільш вірогідного засобу, прийому, підходу рішення творчої задачі. Логіка мислення групи спрямовується найчастіше саме в цьому напрямі, але цей найбільш очевидний для вирішальних завдання підхід і є найчастішим помилковим.

Слід зазначити, що застосування методу «мозкової атаки» у навчальному процесі вимагає від викладача змінити і ставлення до своєї ролі в аудиторії, як до керівника процесом навчання. Це викликає у нього і певні упередження: страх втратити керівну роль у навчальному процесі; небажання мати клопіт з переробкою курсів; хвилювання втратити контроль за навчанням студентів; побоювання, що працюючи в групах, не всі студенти активні; неможливість постійно підтримувати на занятті «залізну» дисципліну і тишу [6].

Однак, всі ці недоліки і труднощі не применшують важливості використання в педагогічній практиці при вивченні природничих дисциплін методу «мозкової атаки», який забезпечує розвиток творчих особистостей, здатних мислити по-новому, самостійно ставити перед собою завдання, цілі, пропонувати нестандартні рішення, опиратись рутинному підходу, орієнтуватись більше на майбутнє, аніж на минуле.

Висновки з даного дослідження. Аналіз результатів впровадження методу «мозкової атаки» в навчальний процес при вивченні курсу «Зоологія з основами екології» дає право стверджувати, що його використання, поряд з традиційними, створює умови, які стимулюють розвиток природничо-наукових знань майбутніх вчителів початкової школи. Разом з тим, ми можемо зробити висновок і про те, що у вітчизняній педагогічній практиці метод «мозкової атаки» ще не здобув широкого застосування.

Перспективи подальших розвідок з даного напрямку. Необхідним у подальшому є впровадження у навчальну практику методу «мозкової атаки» при вивченні інших курсів природничих дисциплін, з метою комплексного аналізу впливу даного впровадження на підвищення природничо-наукового рівня студентів.

Список літератури

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности (основы педагогики творчества). – Казань: Изд-во Казанского университета, 1988. – 238 с.

3. Ахметова Д., Гурье Л. Преподаватель вуза и инновационные технологии // Высшее образование в России. – 2001. – №4. – С. 138–144.

4. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. – 1993. – №5.

5. Волощук І. С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К.: Педагогічна думка, 1998. – 149 с.

6. Грабовська С.Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи. // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Вип.15. – Ч. 2. – С. 171–176.

7. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике. – М., 1995.

8. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. – М.; Воронеж, 1998.

9. Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке. – М.: Знание, 1975. –62 с.

10. «Моделі навчання» (для студентів педагогічних спеціальностей). / За ред. Т.С. Кашманової. Серія: навчально-методичні матеріали, випуск 5. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.

11. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998.