Статья: Технічний аналіз фондового ринку

Яким чином технічний аналіз сприяє вдалій торгівлі? Зрозуміти це найкраще допоможе, мабуть, порівняння із грою у рулетку. Але треба відразу обмовитися: на відміну від інвесторів, учасники азартних ігор майже цілком перебувають під владою емоційних настроїв (хоча, якщо придивитися до дій багатьох інвесторів, порівняння з азартною грою - дуже вдале).

Власники «чесних» гральних домів заробляють гроші на грі в рулетку не тому, що знають, який номер випаде слідом - вони просто злегка підвищують свої шанси, додаючи значення «0» і «00» на ігровому полі.

Аналогічна ситуація спостерігається й на фондовій біржі: купуючи цінний папір, інвестор не знає, чи зросте її ціна. Але, якщо він купує акцію при зростаючій тенденції, після невеликого спаду й при падаючих процентних ставках, то він збільшує свої шанси отримати прибуток. Тут діє не азарт, а розрахунок. Однак багато інвесторів купують папери, навіть не намагаючись вплинути на свої шанси. При цьому додамо, що приблизно так вийшло і в українській банківській сфері: вкладники, піддавшись паніці, стали вилучати свої гроші з банків. Однак далеко не всі фінансові структури надали до цього вагомий привід.

Щоб виграти, вам не потрібно знати (всупереч традиційному погляду), куди рушить ціна паперів. Головне завдання - підвищити ймовірність укладення прибуткових угод. Навіть якщо такий аналіз зводиться лише до визначення довгострокових, середньострокових і короткострокових тенденцій, це вже дає перевагу, якої б не було без технічного аналізу.

Мал.1[*]

Розглянемо, наприклад, графік курсу акцій компанії Merck на мал.1: тенденція тут явно спадаюча, без ознак розвороту. Хоча компанія, можливо, має перспективи високого прибутку й гарні фундаментальні показники, купувати її цінні папери нема рації, поки які-небудь технічні ознаки в динаміці цін не вкажуть на зміну існуючої тенденції.

Технічний аналіз майже цілком заснований на аналізі ціни й обсягу. Нижче дане тлумачення необхідних термінів, що визначають ціну паперів і обсяг торгів [7].

Ціна відкриття (open): ціна першої угоди даного періоду (наприклад, першої угоди дня). При аналізі денних даних ціна відкриття дуже важлива, тому що вона відображає одностайну думку, до якої прийшли всі учасники ринку до ранку - а він, як відомо, «мудріше вечора».

Максимум (high): найбільша ціна паперу за даний період. Це рівень, при якому продавців було більше, ніж покупців (тобто бажаючі продати по більш високій ціні є завжди, але максимум - це найвища ціна, на яку згодні покупці).

Мінімум (low): найменша ціна паперу за даний період. Це рівень, при якому покупців було більше, ніж продавців (тобто бажаючі купити по більш низькій ціні є завжди, але мінімум - це найменша ціна, на яку згодні продавці).

Ціна закриття (close): остання ціна паперу за даний період. Завдяки її широкій інформаційній доступності, цю ціну частіше інших використають при аналізі. Більшість аналітиків уважають важливим співвідношення між ціною відкриття (першою ціною) і закриття (останньою ціною).

Обсяг (volume): кількість акцій (або контрактів – ф’ючерсів, форвардів), по яких були укладені угоди за даний період. Взаємозв'язок між цінами й обсягом (наприклад, ріст цін на тлі зростаючого обсягу) має велике аналітичне значення.

Відкритий інтерес (open interest): загальне число нереалізованих ф'ючерсних або опціонних контрактів (тобто не виконаних, не закритих).

Ціна попиту (покупця) (bid): ціна, яку біржовий посередник готовий заплатити за цінний папір (тобто ціна, по якій можна продати).

Ціна пропозиції (продавця) (ask): ціна, по якій біржовий посередник готовий продати цінний папір (тобто ціна, по якій можна купити).

Ці прості показники лежать в основі багатьох технічних інструментів, що використовуються для вивчення цінових співвідношень, тенденцій, моделей тощо.

Однак не завжди можна одержати всі вищезгадані параметри цінних паперів та і багато інформаційних агентств повідомляють лише неповні дані.

Основа технічного аналізу - це графік. І в цьому випадку дійсно краще один раз побачити, чим сто разів почути (або прочитати).

Найчастіше використовуються для аналізу лінійні та стовпчикові графіки.

Лінійний графік (line charts) - найпростіший вид графіка. Лінія, що представлена на графіку курсу акцій компанії General Motors (мал.2), з'єднує ціни закриття акцій у кожний з днів торгових сесій. Дати проставлені внизу по горизонталі, а ціни на акції - по вертикалі.

Стовпчиковий графік (bar charts ) показує ціну відкриття (якщо вона відома), максимум, мінімум і ціну закриття. Стовпчикові графіки - найпоширеніший тип графіка, застосовуваний в аналізі цінних паперів.

Як видно зі стовпчикового графіка (мал.3), верхня крапка кожного з вертикальних стовпчиків являє собою максимальну ціну за даний період, а нижня - мінімальну. Риска із правої сторони стовпчика позначає ціну закриття. Якщо аналітик має у своєму розпорядженні ціни відкриття, то вони відзначаються рисками з лівої сторони стовпчика.

Мал.2 та мал.3

Стовпчиковий графік обсягу (volume bar chart ), передусім, ілюструє обсяги торгів та звичайно представляється у вигляді стовпчиків, розташованих під графіком ціни (мал.4). Більшість аналітиків стежать лише за відносним рівнем обсягу, так що шкала обсягу як така звичайно відсутня.

На цьому малюнку показаний обсяг з нульовим відліком: тобто нижня крапка кожного стовпчика - це нульова величина. Однак більшість спеціалістів віддають перевагу не нульовому відліку, а обчисленню відносного обсягу. Він здійснюється шляхом вирахування мінімальної величини обсягу за період, що аналізується, із всіх стовпчиків обсягу.

Мал.4 та Мал.5