Учебное пособие: Фінансовый звіт за 2007 рік ВАТ "Райффайзен - банк Аваль"

Кількість банків зі 100-відсотковим іноземним капіталом 17

Частка іноземного капіталу в капіталі банків, % 35,0

Активи, млрд. грн. 599,4

Активи, % ВВП 84,5

Активи, річний приріст, % 76,2

Фінансова глибина (депозити до ВВП) 44,9

Кредити, % ВВП 60,6

Кредити/Депозити, % 135

Капітал, млрд. грн. 69,6

Адекватність регулятивного капіталу (Н2) 13,9

Рентабельність активів, % 1,50

Рентабельність капіталу, % 12,67

Чиста процентна маржа, % 5,0

Витрати/Доходи (CIR), % 58,4

Структура кредитного портфеля українських банків 400 млрд.грн.

Полегшений доступ до фінансування та сплеск роздрібного та іпотечного кредитування, зростання довіри населення до банківської системи та підтримка системи гарантування вкладів, зростаючий вплив іноземного капіталу – все це сприяє трансформації банківського сектора та збільшенню його фінансової глибини.

Становлення протягом 1998-2005 рр. базового банківського законодавства та інфраструктури створило умови для розвитку банківського сектора і дозволило місцевим та іноземним банкам розширити географічні горизонти своєї діяльності та вивести нові банківські продукти і послуги на ринок країни з 45,6 млн. населення.

Значний приріст активів у 2007 році супроводжувався інвестиційною та купівельною активністю, і, як наслідок, – стрімким зростанням кредитування. Кредитна криза на міжнародних ринках мала незначний вплив на український банківський сектор у 2007 році. Доступ до фінансування на міжнародних ринках та стабільний приріст місцевих депозитів дозволили українським банкам значно збільшити кредитування і приватних, і корпоративних клієнтів. У результаті, частка кредитів по відношенню до ВВП зросла з 45,1% у 2006 році до 60,6% на кінець 2007 року. З огляду на зростаючий споживчий попит та недостатній розвиток кредитування приватних клієнтів у минулому (це підтверджується особливо низьким рівнем роздрібного кредитування по відношенню до ВВП – близько 7,5% у 2005-му та 14,3% у 2006 році), у 2007 році українські банки продовжили надзвичайно активне просування на ринки іпотечного кредитування, кредитів на придбання авто та споживчого кредитування. Кредитний портфель приватних осіб у 2007 році майже подвоївся і досяг 21,7% ВВП, частка кредитів фізичних осіб у загальному кредитному портфелі зросла з 31,7% до 35,7%. Портфель іпотечних кредитів у загальному кредитному портфелі банків зріс більш ніж удвічі і, маючи обсяг у 11,3 млрд. дол. США (57,2 млрд. грн.), до кінця року досяг 9% ВВП та 13,3% загального кредитного портфеля банків.

Незважаючи на швидке зростання обсягів у попередні роки, кредитування фізичних осіб зберігає високий потенціал росту, зумовлений масштабами ринку і стабільним зростанням доходів населення. Більше того, розмір кредитів фізичних осіб на душу населення в Україні залишається на досить низькому рівні (667 дол./ос.) порівняно з більшістю країн Західної Європи. Кредитування юридичних осіб демонструє надзвичайно швидкий приріст – 64,8% за рік, досягнувши 54,7 млрд. дол. США (276,4 млрд. грн.). На кінець 2007 року кредити корпоративним клієнтам становили 46% банківських активів та 64,3% усіх кредитів банківського сектору. Сплеск корпоративного кредитування зумовлений низкою факторів, таких як: збільшення інвестицій у модернізацію виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій, будівельний бум. Обмежені можливості місцевого фондового ринку нарівні з обмеженням доступу до зовнішніх запозичень у другій половині 2007 року спрямували підприємства на місцевий ринок банківського кредитування. Посилення конкуренції, звуження маржі банків при кредитуванні корпоративних клієнтів, збільшення доступу українських «блакитних фішок» до міжнародних ринків, стимулювало банки урізноманітнити види кредитування та спрямувало їх на фінансування менших за розміром підприємств середнього і малого бізнесу. Це, у свою чергу, полегшує доступ до фінансування для тих підприємств, яким цього бракувало в попередні роки, та сприяє подальшому економічному розвитку країни.

Історично зростання кредитування в Україні здебільшого фінансувалося за рахунок залучення депозитів та власного капіталу банків. Але протягом останніх двох років ця ситуація змінилася. Частка запозичень ресурсів на зовнішніх ринках зросла у 2007 році до 1/3 частини всієї ресурсної бази банків. Українські банки активно виходили на міжнародні ринки запозичень, зокрема через випуск євробондів, залучення синдикованих кредитів та збільшення субординованого боргу. Приватний зовнішній борг банківського сектору зріс із 14,1 млрд. дол. США на кінець 2006 року до 31 млрд. дол. США у 2007 році, що становить 26% усіх банківських активів. У результаті, співвідношення банківських кредитів до депозитів збільшилося з 93% у 2003 році до 135% у 2007 р. Криза ліквідності на міжнародних ринках у другій половині 2007 року, що була спровокована іпотечною кризою у США, вплинула на ресурсну стратегію багатьох українських банків. Обмежений доступ до міжнародних ресурсів та висока вартість зовнішніх запозичень змістила фокус уваги банків на внутрішній ринок та, як наслідок, стимулювала залучення депозитів та міжбанківські запозичення. Депозити населення у 2007 році зросли на 55%, а корпоративних клієнтів – на 59%. Рівень співвідношення депозитів до ВВП (фінансова глибина) досяг 44,9%.

Доступ до зовнішнього фінансування позитивно вплинув на структуру банківських зобов’язань, збільшуючи частку довгострокових ресурсів (терміном понад 1 рік) з 60,6% у 2005-му до майже 68% у 2007 році. У той же час, це призвело до накопичення кредитів в іноземній валюті (переважно в доларах США), у першу чергу в портфелі іпотечних кредитів. Збільшення частки кредитів населення в іноземній валюті та зростання частки зовнішнього фінансування в зобов’язаннях банків привернули увагу регулятора. Як результат, Національний банк України збільшив ставку обов’язкового резервування для запозичених із-за кордону ресурсів до 4%, а також увів додаткові вимоги щодо резервування за кредитами з розривом у термінах із залученими ресурсами. Це призвело до тенденції зменшення у другій половині 2007 року частки кредитів в іноземній валюті в кредитному портфелі банків.

Для забезпечення зростання обсягів кредитування та відповідного виконання нормативних вимог НБУ щодо капіталу банки збільшували власний капітал. Більшість банків залучали додаткові ресурси для капіталізації у власників або через процеси злиття та поглинання.

Декілька банків вийшли з первинним публічним розміщенням своїх акцій (ІРО) на міжнародні ринки. Загальний власний капітал банків та акціонерний капітал зросли відповідно на 63,3% та 63,0%. Разом з тим, зростання капіталу супроводжувалося швидшими темпами росту активів, отже показник адекватності капіталу поступово знижувався і на кінець 2007 року досяг 13,9% порівняно з 14,2% станом на кінець 2006 року (при мінімальному нормативі адекватності на рівні не менш ніж 10%).

2007 рік був успішним та визначальним для банківського сектору України в багатьох аспектах, включаючи фінансову діяльність більшості банків. Чистий прибуток банківського сектора склав 1,3 млрд. дол. США, що на 59,6% більше, ніж за попередній рік. Швидкий розвиток банківського сектора, що потребує збільшення капітальних інвестицій у розвиток мережі банків, впровадження нових продуктів, оновлення технологій, ребрендинг, спричиняє зниження прибутковості банківського сектору. Рентабельність активів банків (ROA) знизилася з 1,61% у 2006 р. до 1,5% у 2007 році, але залишається вищою, ніж два роки тому.

Рентабельність капіталу (ROE) знизилася за минулий рік з 13,5% до 12,7% та є значно нижчою, ніж у більшості країн європейської зони. Процентна маржа у 2007 році, за інформацією Національного банку України, знизилася з 5,3% до 5%. Негативний вплив зменшення маржі на фінансовий результат банків частково компенсується поступовим підвищенням ефективності управління витратами.

Частка загальних адміністративних витрат у витратах банків за минулий рік скоротилася з 38% до 36%. Проте український банківський сектор є менш ефективним, ніж у сусідніх країнах. Оскільки банківська система України залишається недостатньо концентрованою, і частка активів найбільших банків в активах системи менша ніж 9,4%, лише невелика група банків зможе отримати переваги від економії масштабу в найближчому майбутньому. Разом з тим, зростаючий споживчий попит відкриває значні можливості для банків, у тому числі в сфері оптимізації витрат та підвищення якості послуг.

На сьогоднішній день банківському сектору вдається справлятися з управлінням основними ризиками.

Якість кредитного портфеля й досі не викликає суттєвого занепокоєння, навіть з огляду на ситуацію на міжнародних фінансових ринках. Частка проблемних кредитів у загальному кредитному портфелі не перевищує 2%, у той же час банки модернізують свої системи збору інформації щодо кредитів та оцінки ризиків із метою зниження кредитного ризику та подальшого покращення платіжної дисципліни клієнтів. В останні роки ліквідність банківського сектора зросла в результаті значних вливань капіталу, активних запозичень на міжнародних фінансових ринках та експансивної монетарної політики. Зростання ролі іноземних банків також надає додаткову гарантію ліквідності місцевим банкам за рахунок їх фінансування материнськими компаніями. Ризик розриву термінів між активними та пасивними операціями також зменшується, оскільки строк дії зобов’язань збільшується завдяки зростанню довгострокових іноземних запозичень та випуску цінних паперів на внутрішньому ринку.

Після трирічного стрімкого зростання банківського сектора ми очікуємо подальшого поступового уповільнення темпів його розвитку через зміни умов на світових фінансових ринках та насичення ринку. Тим не менше, ринок продовжуватиме потужне та збалансоване зростання, поступово наближаючись до рівня розвитку в країнах зі зрілою економікою.