Учебное пособие: Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Саме тому я зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми " Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури ".

Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

• Проектне навчання;

• Інтерактивна технологія;

• Особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

• навчання не словом, а справою;

• проведення його не для учнів, а разом з ними;

• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.

Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).

ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.

Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:

1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.