Учебное пособие: Історія України (соціально-політичні аспекти)

Підготовлений заздалегідь виступ студента має бути логічним, послідовним та аргументованим. Доповідач повинен вільно володіти опрацьованим матеріалом, уміти дати відповіді на всі додаткові запитання, продемонструвати готовність і здатність відстоювати свої позиції. Рекомендована тривалість виступу – не більше 10-15 хвилин. Слід зважати на те, що відведений для семінарського заняття час передбачає розгляд не одного, а трьох-чотирьох питань. Крім того, невиправдано тривалий виступ втомлює слухачів, притупляє їх увагу. Варто мати на увазі слушну пораду відомого британський бізнесмена й політика лорда Брабазона: „Якщо оратор не може вкластися у двадцять хвилин, йому краще зійти з тибуни і сісти писати книжку”.

Під час виступу студенту слід звернути увагу на якість мовлення: виступ має бути чітким, зрозумілим, відповідати нормам сучасної літературної мови. Звичайно, досягти успіхів в ораторській майстерності – справа нелегка, до того ж вимагає чималих зусиль. Проте прагнути до цього майбутнім молодим спеціалістам обов’язково треба. Видатний культуролог Д.Лихачов, зокрема, давав таку пораду молоді: „Вчитися гарної, спокійної, інтелігентної вимови треба довго і уважно – прислухаючись, запам’ятовуючи, підмічаючи, читаючи і вивчаючи. Хоча це і важко – це потрібно, потрібно. Наша вимова – важливіша частина не тільки нашої поведінки, але і нашої особистості, наших душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно „затягує””.

Як правило, виступ кожного студента під час семінарського заняття оцінюється викладачем, який ставить додаткові запитання, робить уточнення, акцентуючи увагу присутніх на перевагах і недоліках у висвітленні теми. З питаннями до доповідача можуть звертатися й самі студенти. Вітаються також зроблені студентами суттєві доповнення до виступу. У ході обговорення того чи іншого питання важливо досягти творчої атмосфери. Останнє можливе лише за умови якісної підготовки студентів до семінарів, а також активної участі в них усіх студентів.

Окремою формою роботи у ході семінарського завдання є також рецензування студентами виступу доповідача. Рецензія (з лат. recensio – розгляд) – критичний розбір і оцінка доповідей, рефератів використовується у навчальному процесі як один із додаткових засобів активізації пізнавальної діяльності студентів. Рецензування передбачає розбір як позитивних сторін доповіді, так і її недоліків. З’ясування позитивного доробку доповідача, тобто зосередження уваги на послідовності викладу матеріалу, логіці дискутованих проблем, підібраному матеріалі, аргументованих висновках і т.ін. – є загальноприйнятою, обов’язковою етичною нормою, оскільки демонструє повагу рецензента до проведеної доповідачем інтелектуальної праці. Висловлювані рецензентами критичні зауваження мають бути цілком конкретними, а не набувати характеру загальних, поверхових тверджень. Це стосується, наприклад, виправлення неточностей, припущених доповідачем, у визначенні тих чи інших понять, імен, дат. Не слід також обмежуватися загальною вказівкою на те, що доповідач у процесі підготовки не використав усі необхідні джерела і літературу, натомість варто конкретно вказати, яку саме літературу для поглибленого опрацювання питання необхідно було б опрацювати. Рецензенту належить оцінювати і якість мовлення доповідача, при цьому слід твердо дотримуватися норм етики: ні в якому разі не вдаватися до особистих образ чи приниження людської гідності, зосереджуючи увагу лише на доброзичливій, діловій критиці.

Наприкінці семінарського заняття викладач підбиває підсумки обговорення питань, оцінює виступ кожного студента, вказуючи при цьому на досягнення і недоліки, при потребі роз’яснює студентам найбільш складні для засвоєння проблеми та визначає завдання роботи студентів з підготовки до наступного семінару.

Отримані на семінарських заняттях оцінки за виступи, а також відмічені викладачем „знаки активності” студентів (суттєві доповнення до виступів доповідачів) враховуються при рейтингово-модульній системі оцінці знань. Студенти, які продемонстрували низький рівень знань, або які з тих чи інших причин були відсутні на семінарському занятті, обов’язково мають перездати пропущені теми – або шляхом підготовки реферату, або в усній формі викладачеві, у спеціально визначений для цього позааудиторний час. Студенти, які мають пропуски семінарських занять, і не перездали пропущені теми, до складання іспитів (заліків) не допускаються.

Насамкінець відзначимо, що успіх у засвоєнні дисципліни «Історія України (соціально-політичні аспекти)» гарантує лише глибоке опанування програми курсу у повному обсязі. Тож, регулярне відвідування лекцій, правильне ведення конспектів, належна підготовка до семінарських занять, зокрема опрацювання усіх без виключення винесених на обговорення питань, успішний захист реферату, – є обов’язковими умовами. Слід пам’ятати настанову видатного американця Т.Едісона – автора близько 1000 винаходів у різних сферах електротехніки, зокрема і першої у світі електорстанції загального користування, про те, що успіх завжди залежать на 10% від таланту, і на 90% – від праці.

ІІ. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«Історія України (соціально-політичні аспекти)»