− країни з перехідною економікою.

В цьому структурному секторі міжнародної економічної системи постійно відбувається перехід окремих країн з однієї із зазначених вище груп до іншої.

Центральне місце у першій групі країн займають країни - члени Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Сьогодні ОЕСР об’єднує 30 найбільш розвинених країн світу (країни Західної Європи, Північної Америки, Японія, Республіка Корея, Нова Зеландія, Турція, а також ряд країн Центральної і Східної Європи).

Існує ряд критеріїв, за якими можна визначити місце країни і світовій економіці:

ступінь відкритості економіки (участь у міжнародній торгівлі, міжнародному переміщенні капітала і валютно-розрахунково відносин);

рівень економічного розвитку країни (рівень індустріалізації, частка ВВП на душу населення, структура виробництва);

рівень технологічного і наукового потенціалу;

тип економічного розвитку (екстенсивний чи інтенсивний);

соціальна орієнтація економіки (характер і форми реалізації власності);

гуманізація економіки (витрати на медицину, освіту, культуру);

екологізація економіки (законодавчо-правові норми і фінансування заходів щодо захисту навколишнього середовища) та ін.

3. Основні чинники виникнення міжнародної економічної системи

Серед основних чинників, що формують економічну єдність світу як систему, можна виділити інтернаціоналізацію виробництва і обігу, міжнародну господарську інтеграцію, науково-технічну революцію, необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства та ін.

Інтернаціоналізація господарського життя, що виражається у постійному зростанні взаємозв’язків і взаємозалежності різних країн і регіонів світу, господарюючих суб’єктів різного рівня (від малих підприємств до найбільших міжнародних корпорацій) розпочалась за епохи великого машинного виробництва. Виділяють три основні етапи розвитку інтернаціоналізації господарського життя. На першому етапі ( приблизно кінець XVIII ст. - кінець XIX ст.) інтернаціоналізація виробництва ґрунтувалася переважно на взаємодії національних господарств завдяки простій кооперації. Основною формою зв’язків була зовнішня торгівля. Інтернаціоналізація виробництва і обігу стала однією з найголовніших передумов формування світового господарства.

На другому етапі (кінець XIX ст. - середина XX ст.) інтернаціоналізація виробництва переходить в іншу стадію, пов’язану з розвитком складної кооперації. Характерною ознакою складної кооперації є те, що вона ґрунтується на основі міжнародного поділу праці, який стає визначальним чинником поглиблення інтернаціоналізації господарського життя та формування світового господарства.

На третьому (сучасному) етапі , що розпочався із середини XX ст. інтернаціоналізація виробництва набуває комплексного характеру, тобто охоплює всі країни світу, всі галузі виробничої та невиробничої сфер.

Вузькість внутрішніх ринків, нестача ресурсів сировини, палива, засобів виробництва компенсуються широкою участю країн у світогосподарських процесах на основі розширення і поглиблення інтернаціоналізації виробництва і обігу. Інтернаціоналізація об’єднує структурні елементи й суб’єкти світового господарства в єдине ціле, тому вона є одним із системоутворюючих чинників міжнародної економічної системи. З поглибленням процесу інтернаціоналізації виробництва посилюється єдність світового господарства, зростає його органічна цілісність.

Основними формами прояву інтернаціоналізації господарського життя є:

- великомасштабні потоки міжнародної торгівлі товарами і послугами;

- набуття великих розмірів міжнародної міграції робочої сили;

- початок функціонування систем міжнародного виробництва;

- посилення розвитку транспортної інфраструктури та інфраструктури зв’язку;

- сформованість елементів єдиного світового інформаційного простору;

- прояв тенденції цілісності фінансової системи сучасного світу, розвиток інтеграційних процесів у валютно-кредитній сфері на регіональному рівні тощо.

Важливим чинником формування міжнародної економічної системи є, також посилення процесів глобалізації, де провідну роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК).

Питання для обговорення:

1. В чому відмінність понять "світова економіка" і "міжнародна економіка"?

2. Назвіть суб’єкти і об’єкти світової економіки.

3. Які існують точки зору з приводу етапів розвитку світового господарства?

4. Які критерії покладені в основу класифікації країн світового господарства?