Учебное пособие: Налагодження пристроїв релейного захисту та автоматики

На передній панелі пристрою розміщений пульт управління (клавіатура) , при допомозі якого можна задавати необхідний режим пристрою та змінювати уставки спрацювання.

Результати роботи пристрою та уставки відображаються на рідкокристалічному індикаторі , який також знаходиться на передній панелі пристрою.

Після спрацювання пристрою замикаються вихідні контакти реле KL 1 таKL 2 .

3. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми SIEMENS

В сучасних цифрових захистах використовуються в основному характеристики, форма яких представлена на рис. 3.1. Методика розрахунку таких характеристик дещо відрізняється від методики розрахунку уставок для традиційних дистанційних захистів, виконаних не на цифровому принципі. Для прикладу розглянемо методику розрахунку параметрів спрацювання дистанційного захисту 7SA502 фірми SIEMENS.

На рис. 3.1 наведені характеристики вимірних органів дистанційного захисту 7SA502. На цьому рисунку наведені форми характеристик першої, другої, третьої ступеней, пускової зони та зони хитань. Призначення зони хитань розглянемо нижче.

Рис. 3.1. Характеристики вимірних органів дистанційного захисту фірми SIEMENS

Розрахунок уставок спрацювання дистанційного захисту починається з відображення на рисунку гальванічно з’єднаних елементів електричної мережі , де буде встановлений дистанційний захист. На цьому рисунку наносяться довжини ділянок ліній з їх первинними реактивними опорами ( Х Ом/фазу). Реактивні опори Х ліній є визначальними для визначення зон дії окремих ступеней дистанційного захисту. Тому уставки спрацювання відображаються саме для реактивних складових опору (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Зони дії окремих ступеней дистанційного захисту

Розглянемо, як визначається уставки спрацювання – реактивний та активний опори спрацювання та час для захисту лінії без відгалужень. Окремо визначаються уставки за реактивним опором, окремо – за активним.

Розрахунок уставок спрацювання за реактивним опором

I –а ступінь

Перша ступінь вибирається з умови забезпечення селективності роботи захисту (неспрацювання під час к.з. на суміжній лінії Л2 ) і захищає порядку 85% довжини лінії Л1 . Час її спрацювання складає 0,02 – 0.04 с. Значення первинного реактивного опору першої ступені визначається з виразу:

(3.1)

де – реактивна складова опору лінії Л1 .

I –а ступінь після АПВ

Перша ступінь з дією після АПВ призначена для захисту лінії, коли дія АПВ є неуспішною і пошкодження слід вимикати повторно, але з меншою витримкою часу – з часом дії першої ступені. З цією метою розширюється зона дії першої ступені. Вона охоплює порядку 120% її довжини. Значення первинного опору спрацювання цієї ступені визначається з виразу:

(3.2)

II –а ступінь

Умовою вибору опору спрацювання II-ї ступені є умова узгодження з роботою I-ї ступені дистанційного захисту суміжного елемента (лінії Л2 ) – зона дії II-ї ступені не повинна виходити за межі другої лінії, а з врахуванням забезпечення селективності роботи (щоб вона не спрацьовувала під час к.з. в кінці лінії Л2 )‑ за межі роботи I-ї ступені захисту суміжного елемента (лінії Л2 ). Тому вона повинна охоплювати повністю лінію Л1 та порядку 80% довжини суміжної лінії – лінії Л2 :

(3.3)

де – реактивна складова опору лінії Л2 .

Час спрацювання другої ступені вибирається на ступінь селективності більшим часу спрацювання першої ступені захисту суміжного елементу – лінії Л2 :

(3.4)

де – ступінь селективності.

Ступінь селективності повинна враховувати час спрацювання вимикача Q 2 суміжного елемента (лінії Л2 ), часу повернення вихідних кіл захисту суміжного елемента з врахуванням розкиду їхніх часових характеристик.

Час спрацювання другої ступені становить порядку 0,3 – 0,4 сек.