Учебное пособие: Населення в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу
Дозиметричний контроль проводиться для своєчасною одержання даних про дози опромінення людей і ступеня зараженості місцевості, техніки, для зменшення радіаційною зараження.
Контроль опромінення людей проводиться груповим і індивідуальним способом.
Груповий контроль опромінення застосовується для груп людей, що спільно діють в однакових умовах радіаційного зараження, з метою одержання даних про їхню дієздатність і дозу опромінення. Він проводиться за допомогою вимірника потужності доз радіації ДП-5В. комплекту індивідуальних дозиметрів ДП-24 або побутових дозиметричних приладів типу РКС-01 “Стора”, Белла й інших.
Індивідуальний контроль опромінення, проводиться ї метою одержання даних про дози опромінення кожної людини за допомогою дозиметра кишенькового ДКП-50А (ИД-11). дозиметричних приладів, інших індивідуальних дозиметрів.
Груповий контроль опромінення, розрахунковим способом визначається по середньому рівню потужності експозиції гної дози опромінення населення (МЕД).
МЕД у населених пунктах вимірюється через рівні проміжки часу: за перший період - через 0,5-1 годину з моменту зараження, за другий період - через 1-2 години, за третій і наступні періоди - через 3-4 години. Для виміру МЕД використовуються прилади ДП-5В і інші дозиметричні прилади.
Ступінь радіоактивного зараження людей, техніки й інших предметів оцінюється шляхом виміру потужності експозиційної дози в мр/година.
Ступінь радіоактивною зараження людей, техніки за допомогою приладу ДП-5Ввизначається в такій послідовності: вимірюють гамма-тло в місці, де буде визначатися МЕД людей і техніки: вимірюють МЕД на поверхні людей, техніки.
Хімічний контроль проводиться для визначення: факту і ступеня зараженості отруйними речовинами і сильнодіючими отруйними речовинами засобів індивідуального захисту, техніки, споруджень, води, продуктів харчування, можливість життєдіяльності населення без засобів захисту, повноти дегазації заражених об'єктів.
Хімічний контроль проводиться за допомогою приладів хімічної розвідки й у спеціальних хімічних лабораторіях.
За допомогою ВПХР можливе визначення типу ОР (СДОР) і їхньої концентрації в повітрі, на місцевості і техніці, а також збирання проб у заражених районах.
Хімічні лабораторії проводять аналізи проб, у яких визначають кількість ОР (СДОР), що знаходяться в продуктах харчування, у воді і па місцевості.
Біологічний контроль проводиться для визначення характеру і ступеня зараженості місцевості, людей, продуктів харчування, води, збудниками інфекційних захворювань і визначення засобів проти біологічного захисту. Вій включає: добір проб зараженого повітря й елементів зовнішньою середовища, а також специфічні індикації, тобто визначення видів збудників інфекційних захворювань у медичних закладах, лабораторіях.
2 питання:
1. Дії населення при стихійних лихах
2. Захист населення при повенях
Круговорот води в природі відбувається з такою же неминучістю, як і зміна часів року. Протягом 3 мільярдів років загальна кількість води на землі залишається незмінною. Водяний баланс і його цикл обумовлені як впливом сонячного тепла, так і силою земного тяжіння, сполучення яких веде до постійного круговороту води в природі. Рідина випаровується й у виді пари потрапляє в атмосферу, де сконденсується і знову потрапляє в землю у віщі дощу або снігу.
У природі гідрологічний цикл ніколи не виявляє себе регулярно в однім місці. Якби все було збалансоване, то ми б не знали ні посух, ні повеней. Ця нерегулярність виявляється в різних місцях і в різний час. В одних місцях води випаровується більше, в інших більше випадає у віщі осадів. Висновок: якщо ви живете біля ріки, то рано або пізно переживете повінь.
У жовтні 1887 Р. Хуанхе (Жовта ріка) у Китаї вийшла з берегів, викликавши загибель біля 900 тис. чоловік. Незважаючи на спустошливі сезонні повені. Хуанхе випробує недостачу" води і є самою великою рікою, схильною до пересихання. Влітку 1997 р. її низов'я цілком пересихали більш ніж на 140 днів, залишаючи без води селянські наділи. Періоди пересихання ріки стають усе продовгіше, створюючи погрозу 7 мли. і а сільськогосподарських угідь - джерелу їжі 52 мли. чоловік.
Повінь - затоплення місцевості в результаті піднятій рівня води в річці, озері, морі, що викликається рясним припливом води в період сніготанення або злив, вітрових нагонів води, заторів, зажорів і т.п.
Про силу і могутність цього стихійного лиха говорить наступний історичний факт:
12 листопада 1970 року циклон обрушився на Бангладеш, підняв хвилю, що у цьому районі затопила всю дельту ріки Ганг. Утонуло більш 500 тис. чоловік. По кількості жертв це стихійне лихо можна вважати самим значним із сучасних. Весь трагізм полягає в тому, що на підставі спостережень із супутників про наближення бідування було відомо заздалегідь. Пакістанські влади одержали офіційне повідомлення, однак проявили злочинну халатність, не прийнявши ніяких мір для порятунку населенім. Були зруйновані захисні дамби, греблі і затоплено 50 тис. кв. кілометрів території.22 міста і 10 тис. сіл виявилися під водою, було зруйновано понад І млн. будинків.
Гідрологія розділила повені на 4 основних шли:
· Низькі - спостерігаються на рівнинних ріках. Вони практично не порушують ритм життя, якщо проведене попереднє підготування; відбуваються щорічно.
· Високі - заливають великі ділянки річкових долів, порушують звичний спосіб життя, вимагають евакуації населення, трапляються разом у 20-25 років.
· Видатні (разом у 50-100 років) затоплюють не менше 50% сільськогосподарських угідь і вимагають масової евакуації населення. Починається затоплення міст і населених пунктів;
· Катастрофічні повені трапляються раз у 100-200 років, затоплюють декілька річкових систем, цілком змінюється уклад життя, говорять так виглядав Всесвітній потоп.
І в наші дні повені заподіюють великий збиток народному господарству, так повінь восени 1998 року в західних областях України затопила ряд населених пунктів, ушкоджені тисячі житлових будинків, зруйновані мости. окремі ділянки автомобільних доріг, загинуло біля 20 чоловік.
Способи боротьби з повенями і катастрофічними затопленнями: