Учебное пособие: Організація і проведення уроків по історії України

Корсунська битва – переможна битва між українською армією і польсько-шляхетським військом 16 травня 1648р. під Корсунем (тепер Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.)

Сили сторін

Польське військо	Жива сила – 20 тис. осіб (разом військо з обозними і слугами)
Воєначальники	Коронний гетьман М.Потоцький, польний гетьман М.Калиновський
Українське військо	Жива сила – 12 тис. козаків, 1,5 тис. татар
Воєначальники	Б.Хмельницький, полковник М.Кривоніс

Пилявецька битва

Пилявецька битва – переможна битва між козацько-татарським військом і польською армією 11–13 вересня 1648 р.

Сили сторін

Козацько-татарське військо	Жива сила – 118 тис. осіб (з них 40 тис. погано озброєних повстанців-селян, які часто тільки заважали діям, і 5 тис. татар)
Командувач	Б.Хмельницький
Польське військо	Жива сила – 100 тис. осіб; артилерія – 100 гармат; обоз – 100 тис. возів з винами, припасами, посудом, одягом панів
Командувач	Коронний гетьман М.Потоцький

Цікаво знати:

За повідомленням українського літописця М. Гунашевського, після завершення битви відбулася зустріч Б. Хмельницького з М. Потоцьким. Ймовірно, щоб якось дошкулити переможцю, коронний гетьман із неприхованим презирством і злою іронією запитав: «Хлопе, ...чим же так зацному рицерству орд татарських (котрим і звитяг приписовали) заплатиш?». На що отримав відповідь: «Тобою... й іншими з тобою». Справді, обидва польські гетьмани і майже всі полонені були передані Тугай-бею як воєнна здобич.

2. Визвольний похід українського війська в Галичину.

Розповідь учителя в ролі екскурсовода(супроводжується показом відповідних подій на карті).

Звільнивши 16 вересня 1648 р. від поляків Староконстянтинів, Хмельницький скликав старшинську раду, де було ухвалено рішення рухатися до Львова. Облогу міста Хмельницький розпочав 26 вересня, а вже 5 жовтня полк М. Кривоноса захопив Високий Замок. Під час переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп.

16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя – важливе місце на шляху до польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він запропонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову і наказав брати його штурмом.

Три штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала загальна втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача коней, артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми, від якої у грудні номер М. Кривоніс.

У цей час у Варшаві замість померлого у травні 1648 р. короля Владислава IVна престол було обрано його брата Яна Казимира. Невдовзі від нього до Хмельницького прибув посланець із пропозицією укласти перемир'я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й відступити «на Україну». 14 листопада україно-козацька армія залишила околиці Замостя й рушила додому.

3. Програма побудови Української козацької держави.

Розповідь учителя

Одночасно з керівництвом визвольною боротьбою формувалися уявлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбутня вільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української козацької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув після Корсунської битви наприкінці травня 1648 р. Через Тугай-бея II. Хмельницький передав коронному гетьману М. Потоцькому програму вимог до польської влади. Вона передбачала створення удільної держави «Військо Запорозьке», підпорядкованої безпосередньо лише королю Речі Посполитої, із визначеними кордонами по Білу Церкву і Умань, включно з Лівобережжям. Влада воєвод і старост стосовно «королівщин», міст і містечок на її території скасовувалась. Потоцький відмовився передавати ці вимоги до Варшави, пояснивши, що влада ніколи їх не задовольнить.

Наприкінці грудня 1648 р. Хмельницький після завершення походу в Галичину урочисто в'їхав до Києва. Його зустрічали київський митрополит Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій, що перебував тоді в Києві, тисячі киян та козаків. Через кілька днів єрусалимський патріарх благословив Хмельницького в Софійському соборі на війну з поляками.

На переговорах із польськими комісарами в Переяславі (лютий 1649 р.) і московським посольством Г. Унковського в Чигирині (квітень 1649 р.) Хмельницький у цілому оприлюднив програму побудови Української держави.