Учебное пособие: Організація та методика аудиту

6.1. Без застосування контрольно-касових машин;

6.2. Без реєстрації контрольно-касових машин у податкових органах.

7. Некоректне відображення касових операцій у регістра синтетичного обліку.

4.4 Запитальник аудитора для складання програми перевірки касових операцій

Перш, ніж приступити до суцільної перевірки касових операцій, аудитор повинний спланувати цю перевірку, тому що "суцільна перевірка" не означає, що один за одним будуть переглянуті всі касові документи. Ці документи можуть бути переглянуті неодноразово, але щораз аудитор виконує зовсім іншу процедуру, спрямовану на виявлення одного з можливих порушень, перерахованих у попередньому розділі. Кожна процедура буде мати своє призначення, переслідувати визначену мету, а її результати необхідно оформити у вигляді спеціальної таблиці.

Складанню плану перевірки передує оцінка стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням коштів і інших цінностей у касі підприємства.

Аудитор за допомогою запитальника, складеного спеціальним чином, визначає стан внутрішнього контролю, дає попередню оцінку дотримання на підприємстві касової дисципліни, виявляє найбільш уразливі з погляду зловживань місця, планує основні контрольні процедури, визначає специфічні риси ведення обліку на підприємстві, опис яких відсутній у наявному в нього наборі стандартних процедур.

Ознаками відсутності чи недостатнього контролю за рухом коштів у касі підприємства для аудитора є:

• відсутність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових ревізій каси з повним перерахуванням готівки і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі;

• відсутність на підприємстві наказу керівника, що встановлює періодичність перевірок;

• наявність ознак формального проведення ревізій каси;

• призначення в комісії з проведення ревізій постійно одних і тих самих осіб, відсутність прикладених до акту робочих записів ревізійної комісії, що свідчать про посторінкове перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується та ін.;

• надання права підпису прибуткових і видаткових вагових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відбите в розпорядженнях керівника підприємства;

• формальне проведення ревізії каси при зміні (звільненні) касирів;

• відсутність у штаті касира, коли ці функції покладені на рахункового працівника без письмового розпорядження керівника підприємства;

• відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

• відсутність у касира навичок підготовки до ревізії каси, що свідчить про те, що така процедура є для нього звичайною.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів і касирів. Тому аудитор повинен опитати кожну з відповідальних осіб. Запитальник аудитора має бути складений таким чином, що в більшості випадків відповідь вписувати не потрібно, бо аудитор відзначає чи маркером чи обводить авторучкою отриману відповідь, номер процедури і номер попереднього висновку. Запитальник побудований за принципом блок-схеми, якщо немає необхідності задавати яке-небудь запитання, номер наступного запитання зазначений у графі "Номер наступного запитання".

Запитальник аудитора складається у трьох екземплярах, на кожному з них проставляються посада, прізвище, ім'я і по батькові особи, з якою буде проведена бесіда.

Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різними:

касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про раптові ревізії каси, керівник підприємства — про необхідність укладати договір про повну матеріальну відповідальність з касиром. Розбіжності у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

Слід зазначити, що відповіді на запитання можуть бути типу "повинен (повинні) бути", тобто що відповідаючий може бути не упевненим у своїй відповіді — у цьому випадку відповідь на поставлене запитання аудитору доводиться знаходити самому або опитувати інших співробітників підприємства.

За результатами опитування в аудитора складається певна думка про стан касової дисципліни на підприємстві. Представлений запитальник дозволяє аудитору зробити цілий ряд проміжних висновків, сукупність яких надає право зробити основний висновок про те, що касова дисципліна в клієнта не дотримується, а порядок ведення касових операцій порушується.

Але подібний висновок може бути основою для наступних дій:

• якщо за результатами опитування співробітників підприємства, що перевіряється, і даними експрес-аналізу звітності касові операції становлять невелику питому вагу в загальній кількості господарських операцій, то аудитор може планувати перевірку касових операцій у звичайному порядку для оцінки матеріальності статті "Каса" у звітності підприємства;

• якщо питома вага касових операцій велика, наприклад, реалізація продукції підприємства ведеться через касу, то це може послужити підставою аудитору для відмови від виразу своєї думки про вірогідність звітності підприємства.

У загальному випадку за результатами опитування в аудитора сформовується план проведення перевірки касових операцій і намічається склад процедур.

4.5 Методи збору аудиторських доказів, застосовувані при перевірці касових операцій

Для того, щоб скласти свою думку про постановку бухгалтерського обліку, вірогідність й об'єктивність облікових даних, ефективність системи внутрішнього контролю аудитор повинен зібрати достатню кількість доказів. Збираючи докази, аудитор використовує обмежену кількість методів їх одержання.