Учебное пособие: Основи бойового застосування військ РХБ захисту
При дезинсекції ділянки дороги машини рухаються по обох узбіччях дороги, обробляючи всю полотнину й узбіччя. Після виконання задачі проводиться контроль повноти дезинсекції. При необхідності дезинсекція повторюється з застосуванням більш концентрованих інсектицидних розчинів.
Димові підрозділи при виконанні задач здійснюють тісну взаємодію з частинами ПВО, інженерними і РЕБ, а також з іншими родами військ, в інтересах яких буде здійснюватися маскування аерозолями (димами).
В окремих випадках димові підрозділи можуть придаватися загальновійськовому з'єднанню, що діє на важливому самостійному напрямку.
Взаємодія досягається встановленням сигналів управління димопуском і узгодженням розташування димових засобів з розміщенням засобів протиповітряної зрони, інженерного маскування і РЕБ. При цьому здійснюється підтримка стійкого зв'язку командира димового підрозділу з командиром з'єднання (частини) начальником об'єкта, в інтересах якого здійснюється маскування, і з командиром зенітної ракетної (зенітної артилерійський) частини (підрозділу), що прикриває єкт.
Керування димовими підрозділами при виконанні задачі здійснюється по ііо, провідним засобам зв'язку, а також зоровими (світловими), звуковими сигналами і прапорцями.
Дії димової роти
Димова рота при виконанні задач по маскуванню аерозолями (димами) військ і об'єктів, дезинсекції ділянок місцевості і доріг діє в складі батальйону або самостійно.
При самостійних діях димова рота встановлює зв'язок з частинами (підрозділами) або органами місцевої влади, у районах розташування яких має бути проводити димопуск (дезинсекцію).
Димовий взвод діє, як правило, у складі роти.
3. Управління підрозділами військ РХБ захисту
Високоманеврений характер сучасного бою та різкі зміни обстановки потребують від командира стійкого, безперервного оперативного і прихованого управління підрозділами. Воно полягає в цілеспрямованій діяльності командира по підтриманню високої бойової готовності підрозділів військ РХБ захисту, підготовці їх до майбутніх дій та керівництву ними при виконанні бойових завдань.
Для надійного та ефективного управління підрозділами військ РХБ захисту потребує: високий професійний рівень підготовки і організаційної роботи командирів, глибоке розуміння ними характеру і способів ведення сучасного бою; тверде знання бойових можливостей та основ застосування різних видів озброєння і військової техніки своїх військ і противника; передбачення і передбачуваність; висока оперативність в роботі; гнучке реагування на зміну обстановки; використання засобів управління підрозділами.
Командир підрозділу військ РХБ захисту несе повну і особисту відповідальність за бойову готовність, підготовку підлеглих і успішне виконання ними завдань у встановлені строки, військову дисципліну, психологічну підготовку і моральний стан о/с. Він зобов’язаний постійно знати обстановку, рівень підготовки та можливості своїх підрозділів, своєчасно приймати рішення і ставити завдання підлеглим, організовувати взаємодію і всебічне забезпечення, твердо управляти підлеглими підрозділами, добиватися неухильного виконання поставлених завдань.
Робота командира роти (взводу) по організації дій підрозділів залежить від конкретної обстановки, отриманого завдання і наявності часу. Роботу по організації виконання поставленого завдання командир починає, як правило, з отримання бойового або попереднього бойового розпорядження.
З отриманням бойового розпорядження командир роти (взводу) уяснює завдання; визначає мироприємства, які необхідно провести терміново, для швидкого підготування підрозділів до виконання отриманого завдання; розраховує час; орієнтує підрозділи на поставлене завдання; оцінює обстановку; приймає рішення, доповідає його вище стоячому командиру; організує взаємодію, всебічне забезпечення і управління; проводить рекогносцирування; віддає усний бойовий наказ; проводить контроль за підготовкою підрозділів; у встановлений час доповідає вище стоячому командиру (начальнику) про готовність до виконання поставленого завдання.
Якщо отримано тільки попереднє бойове розпорядження, робота командира роти виконується у вказаній послідовності, але з тією різницею, що після оцінки обстановки він визначає задум дій і доповідає його вище стоячому командиру. З отриманням бойового розпорядження командир роти завершує прийняття рішення, проводить рекогносцирування, віддає усний бойовий наказ та організує взаємодію.
При уясненні отриманого завдання командир роти (взводу) повинен зрозуміти ціль предстоящих дій, задум старшого командира (начальника), своє завдання і спосіб його виконання, місце та роль свого підрозділу, завдання сусідів і підрозділів (частин) родів військ, в інтересах яких діє рота (взвод), порядок взаємодії з ними, а також строки виконання поставленого завдання. На основі уяснення завдання він розраховує час.
При оцінці обстановки командир роти (взводу) мусить вивчити:
- склад, положення та можливий характер дій противника;
- склад, положення, стан, забезпеченість роти (взводу) та можливості по виконанню завдання;
- положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;
- характер місцевості і її вплив на дії роти(взводу);
- радіаційну, хімічну і біологічну (бактеріологічну) обстановку.
Крім того , при оцінці обстановки командир підрозділу військ РХБ захисту уточнює стан погоди, пору року і доби.
В результаті оцінки обстановки командир роти (взводу) робить висновки та проводить необхідні розрахунки. В ході оцінки обстановки, як правило, намічаються окремі елементи рішення.
В результаті уяснення завдання, оцінки обстановки і проведення розрахунків командир роти (взводу) приймає і об’являє рішення, в якому визначає: спосіб та порядок виконання завдання; завдання підрозділам; основні питання взаємодії та порядок всебічного забезпечення; організує управління.
Основу рішення складає задум дій, в якому визначаються: послідовність і спосіб виконання завдання; необхідні сили та засоби; бойовий порядок роти (взводу) для виконання завдання. Завдання підрозділам ставляться командиром особисто. Рішення оформлює на робочій карті.
Бойовий наказ повинний бути коротким, чітким, щоб підлеглі ясно зрозуміли своє завдання.
В бойовому наказі командир роти вказує:
- в першому пункті – короткі виводи з оцінки противника і характеру його дій;
- в другому пункті – завдання, які виконують війська, бойові дії яких забезпечуються ротою (взводом), положення і завдання сусідів;