Учебное пособие: Основи меліорації та ландшафтознавства

де Е – сумарне водоспоживання с.-г. культур, мм;

η – коефіцієнт використання опадів;

Н – кількість опадів за вегетаційний період, мм

W_n , W_{k –} запаси вологи в грунті на очат - ку і в кінці вегетаційного періоду м³ /га

W_г – капілярне підпитування активного шару грунту підгрунтовими водами, м³ /га.

3.

Режим зрошення с.-г. культур –

Кількість поливів

Способи визначення строків поливів:

Сутність методу С.М. Алнатьєва

сукупність зрошувальних і поливних норм, кількості та строків поливів.

n =

1) за вологістю грунту (складно, ведуться спостереження за вологістю грунту, полив призначається, коли вона наближається до β_мін = 0,7 β_нк ;)

2) за критичними фазами розвитку рослин (пшениця: вихід в трубку, налив зерна); простий, дешевий, але не враховується вологість грунту;

3) за фізіологічними ознаками рослин (концентрація клітинного соку, ширина відкриття продихів – показники, які характеризують вологозабезпеченість рослин, дорогий, складний спосіб, але точний;

4) за зовнішніми ознаками рослин (рослини в’януть, жовтіють, засихають; простий дешевий спосіб, але поливи завжди запізнюються, втрачається частина урожаю.

5)біокліматичний метод (метод Алнатьєва ).

1) розрахунок сумарного водоспоживання с.-г. культури по декадах вегетації.

2) Розрахунок дефіциту вологи в грунті за кожну декаду

Д = Е – Н

3) побудова кривої суми дефіцитів по декадах.

4) встановлення строків поливів графічно за допомогою кривої суми дефіцитів.

4.

Призначення графіка поливів.

Поливна витрата –

Побудова рафіку поливів:

Недоліки неукомплектованого графіка поливів

Мета укомплектування графіку:

Правила укомплектування графіків поливів: