Учебное пособие: Основи охорони праці 2 2

1,7

1,9

2,2

2,0

1,9

1,7

Вказівки до розв’язання задачі

Якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м³ , необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м³ /год на одну особу. При об’ємі 20 м³ і більше на одного процюючого повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м³ /год. При об’ємі 40 м³ і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.

Таким чином, необхідний повітрообмін L_н обчислюється за формулою

,м³ /год,(6.1)

де n - кількість працюючих.

Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано - через кватирку у віконному прорізі.

Фактичний повітрообмін L_ф , м³ /год, обчислюється за формулою

,(6.2)

де F_кв - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м² ;

V_п - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою

,(6.3)

де g - прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с;

∆Н₂ - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м² :

,(6.4)

де h₂ - висота від площини рівних тисків до центру кватирки (рис. 6.1).

Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h₁ та h₂ , обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів S_дв та F_кв , тобто

.

З геометричних розмірів приміщення h₁ +h₂ =h,

де h – висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h₂ (дивись рис. 6.1).

Рисунок 6.1 – Схема розрахунку природної вентиляції

γ_з та γ_вн - відповідно об'ємна вага повітря зовні та всередині приміщення, кГс/м³ .