Учебное пособие: Основні способи словотвору в сучасній українській мові

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. За що болить душа в автора? Яка ваша думка стосовно українського радіомовлення? Які радіопередачі ви найчастіше слухаєте? Які радіопередачі присвячуються питанням мовної культури? Що цікавого ви для себе почули в таких передачах?

Знайдіть слова, утворені неморфологічними способами словотвору? Яке їх смислове навантаження? Яким способом утворилося підкреслені слова?

Виконайте морфемний і словотвірний аналіз виділених слів.

Громадське мовлення має відповідати інтересам всієї, у нашому випадку – української, громади. Ми працюємо в Європейській мовній спілці і бачимо, скільки здійснюється різноманітних заходів щодо обміну програмами, європейськими цінностями. І цей програмний продукт, передусім, має саме національно-ідентичні особливості. Це наше майбутнє.

Змістовне наповнення українського ефіру – одна з дуже серйозних загроз для нашого соціуму. Що я маю на увазі, говорячи про змістовне наповнення? Насамперед – духовність, за духовністю – ідеологія, за ідеологією – світогляд, за світоглядом – патріотизм, за патріотизмом – розуміння інтересів своєї держави. Хто б тут не жив – українці, татари чи росіяни, – але всі ми маємо любити цю землю, цей край, його історію. Це зрозумілі речі, які не вимагають жодних дискусій.

Не можу тут не назвати бодай кілька наших знакових передач: «Відверто і вголос!», «Тиждень», циклові програми під загальною назвою «Радіородина », історико-драматичний радіосеріал "Пам’ятаймо !", радіожурнал "Слово", передачі "Золоті ворота", "Українські скрижалі", "Сторінки класики " тощо. Українське радіо здійснює найрізноманітніші акції – мистецькі, просвітницькі. Серед них – Загальноукраїнський радіодиктант національної єдності, спрямований саме на молодь. У ньому щороку беруть участь тисячі слухачів. Радіодиктант відбувся вже ввосьме, і ми сподіваємося, що рано чи пізно він по-справжньому об’єднає українську націю довкола того, що робить націю нацією, – довкола державної мови. Сподіваємося, що наш радіодиктант писатимуть усі державні діячі на чолі з президентом України і прем’єр-міністром , як це щороку відбувається в тій же Польщі (В. Набруско « Національний інформаційний простір: виклики і перспективи»).

Увага! Не можна плутати словотворчий аналіз з морфемним. При словотворчому аналізі не може бути елементів морфемного і навпаки. Ці два види аналізу переслідують різну мету, тому їх треба чітко розмежовувати.

Спосіб словотвору встановлюється на основі визначення того, як утворене похідне слово. Напр.: якщо слово утворене за допомогою словотвірного суфікса зелений → зеленіти , то спосіб творення дієслова зеленіти визначається як суфіксальний; якщо слово утворене поєднанням двох основ за допомогою інтерфікса (природничий і географічний → природничо-географічний) , то визначається спосіб творення основоскладання з інтерфіксацією.

Лексико-семантичним способом утворюються переважно іменники, серед них: терміни: лопатка ; найменування нових предметів, понять: супутник ; власні назви (закладів, установ, періодичних видань, дитсадків, цукерок тощо): “Киянка ” (назва швейної фабрики), “Дзвін ” (журнал).

Поміркуйте, яким способом утворилися прізвища.

Панібудьласка, Нетудивітер, Затуливітер, Вернигора, Нагнибіда, Перебийніс, Убийвовк, Нетудихата, Держиморда.

Знайдіть слово, утворене лексико-синтаксичним способом.

Безмежний, вищезазначений, птахоферма, китолов, восьмиструнний.

Лексико-синтаксичний спосіб, або зрощення , – це спосіб творення нових слів шляхом зрощення двох або більшої кількості слів одного словосполучення:добра ніч → добраніч, не чуй вітер → Нечуйвітер (прізвище).

До речі, слово спасибі походить від давніх слів спаси і бог. Слово "добрий" походить від індоєвропейського слова "dhabh" – "форма, посуд, рiч, знаряддя, iнструмент". З цього семантичного комплексу кореня доб-, розширеного суфіксами -р(о), випливає значення спільнослов'янського іменника "добро" - "майно", "щастя" і прикметника "добрий" - "заможний, знатний, родовитий". Тобто маємо цілковите злиття афіксальної морфеми з кореневою. Мова йде про опрощення .

Учені-мовознавці констатують, що у процесі історичного розвитку мови морфологічна будова слова могла змінюватися, чим зумовлені такі явища, як опрощення, перерозклад, ускладнення . Основними причинами називають зникнення з мови споріднених непохідних слів, фонетичні зміни у структурі слова, зміни у семантиці слів непохідних і похідних.

Опрощення (спрощення ) - це зміна у морфемній структурі слова, внаслідок якої у процесі розвитку мови похідна основа, що мала у своєму складі афікси, перетворюється на непохідну, кореневу. Наприклад: жир - жи+р, дар – да+р , подушка (від по- + душ (<дух “дути”) + -к-а, отже, подушка буквально - “надута”), завтра (від за- + утра +а).

Перерозклад – це така зміна в морфемній структурі слова, внаслідок якої звуковий елемент однієї морфеми переходить до сусідньої морфеми і у складі похідного слова змінюються межі між твірною основою і словотворчим афіксом: праслов. рука-мъ, рука-ми, рука-хъ (у сучасній мові звук а став усвідомлюватись як закінчення); не-доварений і недо-варений , з-невіра і зне-віра .

Первісна основа годувальн-ик була прикметникового походження, межі афікса помінялися, коли основа стала дієслівною годува-льник .

Суфікси – ільник, -ність, -енець, -івець, -лець сформувалися внаслідок перерозкладу: попільник , готовність , біженець , жилець ; між префіксом і основою: При перерозкладі основа залишається подільною, але ускладнюються афікси.

Ускладнення – це перетворення колись непохідної основи, що не членувалась на морфеми, у похідну. Це явище здебільшого спостерігається у словах запозичених, які за аналогією до слів рідної мови починають членуватися на морфеми: хімій-а (з грецького хємейа) під впливом споріднених слів членується хім-ій-а , хім-ік, хім-ізація .

Неподільна основа слова електрик-а після появи слів електрифікація, електроносії та інших стала поділятися на електр-ик-а .

Кожен із цих процесів відіграє важливу роль у розвитку словотвірної системи української мови: завдяки опрощенню в українській мові з’являються нові кореневі морфеми і зникають непродуктивні афікси; перерозподіл зумовлює формування похідних афіксів і твірних основ нової структури; ускладнення сприяє засвоєнню українською мовою іншомовних морфемних ресурсів.

Прокоментуйте діалог дідуся й онучки. Який виховний прийом використав дідусь?

Знайдіть слова, в яких зафіксовані історичні зміни в морфемному складі слова.

Маленькій Іринці треба рано-рано вставати, до школи йти – а не хочеться, ой як не хочеться!

Увечері запитує Іринка у дідуся:

- Дідусю, чого вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати і до школи йти...

- Це подушка у тебе ледача, - відповідає дідусь.