Учебное пособие: Ознайомлення учнів з життям і творчістю М.П. Старицького
ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 9
Група: | 13,14,19 |
Спеціальність | ВБДК, ЗВ |
Тема заняття: | М.П. Старицький. Загальний огляд творчого шляху. «Не судилось» |
Мета заняття: | |
Навчальна - | Розкрити провідні теми та ідеї творчості, ознайомити з драматургією М.Старицького (оглядово), розкрити глибину почуття й саможертовність героїв Знати зміст драми; визначати проблематику; характеризувати образи з точки зору сучасного читача. |
Виховна - | Виховувати почуття відповідальності перед суспільством та оточуючими |
Розвиваюча - | Розкриття внутрішніх переживань героїв у зв’язку з життєвими проблемами; проблеми взаємин поколінь та вибору життєвих ідеалів представниками різних соціальних груп. |
Вид заняття: | Практичне заняття |
Форма проведення заняття: | Діалог |
Міжпредметні зв’язки: | |
Забезпечуючі | Історія України |
Забезпечувані | Українська драматургія |
Методичне забезпечення: | опорні конспекти, тексти драматичних творів |
Література: | |
1. Єфремов С. Історія українського письменства. — К., 1995. 2. Історія української літератури: В 8 т. — К., 1969. — Т. 4, кн. 1—2. 3. Історія української літератури: В 2 т. — К., 1987. — Т. 1. 4. Історія української літератури XIX століття: В 3 кн. — К., 1997. — Кн. 3. 70—90-тіроки XIX ст. 5. Дем'янівська Л. С. «Вогонь не згасне, не замре...» // Старицький М. Твори: В 2 т. —К, 1985. — Т. 6. Демьянивская Л. С. Михайло Старицкий и его роман «Богдан Хмельницкий» //Старицкий М. Богдан Хмельницкий: Трилогия. — К., 1991. — Кн. 3. 7. Зеров М. К. Літературна позиція М. Старицького // Життя і революція. — 1929. — № 6. 8. Зубков С. Д. Михайло Старицький: Поетичні твори. Драматичні твори. — К., 1987. 9. Комишанченко М. П. Михайло Старицький: Літературний портрет. — К., 1968. 10. Корифей української сцени. — К, 1901. 11. Левчик Н. В. Поезія М. П. Старицького (жанрові та образно-стильові особливості). — К, 1990. 12. М. В. Лисенко у спогадах сучасників. — К, 1968. 13. Пчілка Олена. М. П. Старицький // Киевская старина. — 1904. — Кн. 5. 14. Сокирко Л. Г. М. П. Старицький. — К., 1960. 15. Старицький М. Твори: В 8 т. — К, 1963—1965. 16. Старицький М. Твори: В 6 т. — К., 1988—1990. 17. Сумцов Н. Ф. Старицкий как драматург. — СПб., 1909. 18. Тези доповідей і повідомлень наукової конференції «М. Старицький: Творче обличчя і місце в національній культурі». — К., 1990. Франко І. Михайло Щетрович] 19. Старицький // Зібр. творів: У 50 т. -— К., 1982. — Т. 33 20. Хорунжий Ю. Борвій. Роман про М. Старицького. — К., 1987. | |
Технічні засоби навчання | комп’ютер |
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
Багатогранна творчість Старицького має неминуще значення. Письменник сприяв подальшому розвитку української літературної мови і красного письменства в цілому. Твори його відзначаються широким діапазоном мовностильових пластів — від розмовно-побутового до романтично-піднесеного, від ніжно-інтимного до іронічно-саркастичного, засобами якого автор гнівно таврує суспільні й людські вади. Письменник «викував» багато слів-неологізмів. Відомі його словотвори —- «мрія», «нестяма», «байдужість», «страдниця», «приємність», «чарівливий», «пестливий» та інші — увійшли до мовного активу народу, вживаються і нині, «втративши» свого автора.
Велика розмаїта мистецька спадщина М. Старицького живе повним життям і нині, зберігаючи не лише історико-пізнавальну, а й виховну та естетичну цінність. Співець трудової людини, письменник у своїх творах утверджував її високу мораль і етику, волелюбність і високий патріотизм, немеркнучу красу народної душі, яку не могли знівечити віки визиску, жорстокості, наруги.
3. Мотивація навчання
Вагомий внесок у розвиток українського реалістичного народного театру зробив М.Старицький насамперед своїми оригінальними драматичними творами. Актуальна, вагома проблематика, психологічна достовірність кожного характеру, що водночас є й виразним соціальним типом доби, природність конфлікту, викінчена форма кожної сцени і п’єси в цілому - все це ставить на перше місце у спадщині митця драму "Не судилось" (1881) , написану на основі конкретного випадку. "Факт, що послугував темою у моїй драмі, - зазначав М.Старицький, - факт правдивий, з щирого життя, з сусіднього нашого села, якому я був свідком… У драмі навіть всі фамілії з малими одмінами, - так замість Ілляшенків - Ляшенки, а решта - ті ж самі".
Під первісною назвою "Панське болото" п’єсу не дозволили виставляти. Висновок Петербурзького цензурного комітету був такий: "Через усю п’єсу проходить та думка, що пани безкарно можуть глумитися над чесними селянськими дівчатами, а потім безжалісно залишати їх. Зважаючи на це, не зміцнілі моральні відносини між селянами і колишніми їх власниками, здається, на думку комітету, несвоєчасним і незручним виводити на сцену ті сумні моменти з минулого селянського побуту, які можуть породити або підтримати пристрасну упередженість між вищими і нижчими станами".
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--