Учебное пособие: Практичне вивчення метрології, стандартизації і контролю якості
1
0,96
1,2
0,84
0,97
1,1
D
1,3
0,98
1
0,95
1,2
0,87
0,93
1,1
За допомогою отриманих відносних значень показників якості можемо побудувати графік, за допомогою якого оцінимо, яка з представлених моделей холодильних агрегатів є найкращою за порівняннями показників якості. Висновок: з графіків і таблиці видно, що частина значень відносних показників якості більше одиниці, а частина - менше, тому не можна однозначно оцінити рівень якості продукції тобто не можна визначити кращу модель. Отже, диференціальний метод оцінювання не підходить. Комплексний метод оцінки рівня якості продукції здійснюється з використанням комплексних (узагальнених) показників якості. Слід звернути увагу, що комплексна оцінка не дає уявлення про окремі властивості продукції; комплексні показники можна отримувати за різного поєднання одиничних показників. Тому комплексні показники повинні доповнювати, а не заміняти окремі показники якості. Комплексний показник характеризує сукупність взаємопов'язаних властивостей (складна властивість) з усієї безлічі властивостей, що утворюють якість продукції і виражається одним числом, що дозволяє на практиці порівнювати велику кількість показників якість продукції з такою ж кількістю базових показників. Він відображає таку сукупність властивостей продукції, за якою прийнято рішення оцінювати якість продукції. Комплексні показники визначають для усіченого і ієрархічного «дерев» властивостей якості. З точки зору оцінювання якості, якість представляють у вигляді ієрархічної структури «дерев властивостей». На самому низькому (нульовому) рівні «ієрархічного дерева властивостей» знаходиться якість, як узагальнена комплексна властивість продукції, на самому верхньому - прості одиничні властивості. Побудову «ієрархічного дерева якості» починають зі складання переліку одиничних показників якості (одиничних властивостей), які можуть виявитися істотними для розв'язуваної задачі оцінювання якості. У «дерево властивостей» не слід включати показники, що знаходяться в функціональній залежності з іншими показниками «дерева». Вибір одиничних показників якості обґрунтовують. Після складання списку показників, їх об'єднують у групи за характерними властивостями: призначення, технологічності, безпеки і інші. Розрахунок комплексного показника якості передбачає визначення коефіцієнтів вагомості. Комплексними показниками якості є головні, інтегральні і середньозважені. Коли це можливо, для оцінки використовується головний показник, який найбільш повно відображає основне призначення продукції.
Експертний метод ранжування
Коефіцієнти вагомості показників якості, що потрібні для визначення комплексних показників якості, визначаються експертними методом ранжування.
Експертні методи застосовуються під час вирішення наступних завдань:формулювання і уточнення мети оцінки якості продукції; розроблення класифікації продукції і споживачів; побудова ієрархічної структурної схеми показників якості;визначення коефіцієнтів вагомості показників; визначення базових значень показників і інші. Застосування експертного методу передбачає дотримання наступних умов:
- експертна оцінка проводиться у разі неможливості використання більш об'єктивних методів для вирішення питання;
- думки експертів повинні бути незалежними;
- формулювання питань, поставлених перед експертами, повинна виключати можливість різного тлумачення;
- експерти повинні бути компетентні в розв’язуваних питаннях;
- кількість експертів повинна бути оптимальною;
- відповіді експертів повинні бути однозначними і забезпечувати можливість їх математичної обробки. До недоліків експертного методу слід віднести властивий йому суб'єктивізм, а також явище конформізму - вплив переважаючого у групі судження на думку експерта. Сутність експертного методу ранжування. Ранжування припускає розстановку об'єктів вимірювань або показників якості в порядку їх уподобання або важливості. Для цього експертам пропонують проранжувати параметри в порядку зростання важливості, тобто мінімальний ранг аij = 1 отримує найменш важливий показник, наступний, найменш важливий з решти, отримує ранг аij = 2 і так далі. Найбільш важливому показнику присвоюється ранг N. Часто в процесі експертного опитування виникає ситуація, коли експерт не може провести чіткого розмежування між двома або кількома членами ряду. У такому випадку вводяться «зв'язані ранги». Ступінь узгодженості експертів (коефіцієнт конкордації W) визначається за результатами ранжирування.
Проведемо експертне опитування ранжування одиничних показників якості холодильних агегатів за допомогою експертної групи, що складається з п'яти чоловік. Таким чином, визначивши вагомості показників якості холодильних агрегатів.
?????????? ????????? qi ?????????? ?? ????????: qi = ?і / Σ ai , (2.3) ?? ?і - ???? ?????, ?????????? ????? ?????????? ?? i-??? ?????????? ??????; Σ ai - ???? ?????, ?????????? ????? ?????????? ?? ????? ???????????.??????? ???????????? ????? ????????? ???????????????? ???????????? ??????????? W. ?????????? ???????? W ???????????? ?? ????????? ???????? χ2 w (???????? ϳ?????). ?????????? ??????????? W ???????????? ?? ????????:
(2.4) ?? S - ???? ????????? ????????? ???? ?????? ??????? ??'???? ?????????? ??? ????????????????????? ???????? ??????; n - ????? ?????????; m - ????? ?????????? ??????. Таблиця 2. 3 - Результати експертного опитування
|
Холодильні агрегати |
К-во Просмотров: 501
Бесплатно скачать Учебное пособие: Практичне вивчення метрології, стандартизації і контролю якості
|