Учебное пособие: Правила виконання навчальної документації. Вимоги до кваліфікаційної роботи магістра

АС — автоматизована система;

БІС — банківські інформаційні системи;

ВПК — вільно програмовані контролери;

ГЕ — гуманітарний і соціально-економічний цикл;

Д — діагностичні задачі.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Приклад.

"…відноситься до ІзОД (інформації з обмеженим доступом)…"

6.5 Вступ

Розкриває сутність і стан проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику кваліфікаційної роботи магістра в рекомендованій нижче послідовності.

6.5.1 Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

6.5.2 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Коротко викладають зв'язок вибраного напрямку досліджень з планами організації, на матеріалі якої виконана робота, а також з регіональними, галузевими та (або) державними планами та програмами.

Обов'язково зазначають номери державної або відомчої реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання кваліфікаційної роботи магістра, а також особистий внесок автора кваліфікаційної роботи магістра у виконання цих досліджень.

6.5.3 Мета і задачі дослідження

Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Приклад.

Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка архітектури спеціалізованої обчислювальної системи обробки спектрометричної інформації полів гамма-випромінювання і її алгоритмічного і програмно-апаратного забезпечення процесу збору, введення-виведення, збереження і перетворення інформації в межах обраного критерію оптимальності - мінімуму вартості при максимальній ефективності (швидкодії).

У відповідності до визначеної мети, в роботі вирішуються такі задачі:

1. На підставі даних про потік первинної спектрометричної інформації шляхом модифікації відомих і створення нових програмно-апаратних засобів розробити структуру підсистеми відновлення фізичного спектра для множини одиничних детекторів системи гамма-бачення з матричною структурою, забезпечивши при цьому дотримання критерію заданої швидкодії обробки спектрометричної інформації в реальному часі з мінімумом витрат на реалізацію підсистеми.

2. У забезпечення розпізнавання радіаційних об'єктів у зоні екстремальної екологічної ситуації виконати модифікацію існуючих і розробити нові програмно-алгоритмічні методи і засоби подання гамма-зображень у метриці параметрів полів іонізуючого випромінювання шляхом приведення бінарних зображень до єдиного масштабу і форми за критерієм мінімуму витрат на збереження інформації про геометрію просторової дислокації й ізотопний склад просторово розподілених радіонуклідів.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага здобувача магістерського ступеню, оскільки предмет дослідження визначає тему праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

6.5.4 Наукова новизна одержаних результатів

Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, модифіковано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в кваліфікаційній роботі магістра зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т.ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку здобувача. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в кваліфікаційній роботі магістра наукової задачі або наукової проблеми.

6.5.5 Практичне значення одержаних результатів

В кваліфікаційній роботі магістра, що має теоретичне значення, треба подати відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.

Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.