Учебное пособие: Правопис слів іншомовного походження
Передача звука j та голосних
1) Відповідно до вимови j у словах французького походження передається через ж: жабо, Жанна, журі; у словах англійського походження — через дж: джаз, джемпер, Джерсі; у словах іспанського походження — через х: хунта, Бадахос.
2) Початкове іе (hie) передається через іє: ієрарх, ієрархія, ієрогліф, але: єзуїт, єна, єна (грошова одиниця Японії), Єрусалим.
Початкове je передається через є: євсен, єсперсен.
3) Початкові іо, yо, jo передаються через іо, коли в українській мові вони вимовляються як два склади: іон, іонізатор, Іонічне море; через йо, коли вони вимовляються як один склад: йод, йота, Йорданія, Нью-Йорк, Йосип та ін.
4) І, у (а також u німецького дифтонга еu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно передаються окремим знаком: конвеєр, лояльний, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, але: Гавайї, Гойя, Савойя, Фейєрбах; також майя (народність), фойє.
5) Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.
А) І в словах іншомовного походження пишеться:
1) На початку слова: ідея, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Ізабелла.
2) Після приголосного перед голосним, є та й: геніальний, діалектика, матеріал, клієнт, гієна, революціонер, радіус, радій, тріумф, аудієнція, Віардо та ін.
І в середині слова перед голосним іноді переходить у й: бар’єр, курйоз, серйозний, ар’єргард, кар’єра, п’єса.
Іа в кінці слова передається через ія: артерія, індустрія, історія, хімія.
3) Після приголосних перед наступними приголосними і в кінці слова в особових іменах і географічних назвах: Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Нагасакі, Поті, Сочі, Севілья, Сідней, Грімм, Россіні, Дізель, лісабонський.
! Увага. Власні імена, які стали загальними, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель, хоча Дізель.
4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: мерсі, парі, таксі, журі, колібрі, візаві, парі.
5) Перед наступним приголосним у таких невідмінюваних словах, як гратіс, піанісимо й под.
6) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним (правило «десятки»): бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гімн, кіно, архів, хімія, література, республіка, комуніст, ніша.
! Увага. У ряді слів іншомовного походження, які давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н відповідно до вимови пишеться и: бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін.).
И пишеться також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кинджал, кисет, кишлак, а також у словах церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство та ін.
Б) Ї(ї) пишеться після голосного: прозаїк, мозаїка, наївний, руїна, Каїр, Єнеїда, Ізмаїл.
Але в складних словах, в яких перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірландський; так само і пишеться після префікса, що закінчується на голосний або приголосний: доісторичний, антиісторичний, поінформувати; безідейний, дезінфекція, дезінформація тощо.
В) И в словах іншомовного походження пишеться:
1) У загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (правило «дев’ятки»): дизель, динамо, дисципліна; інститут; зигзаг; фізичний; система, ситуація; цистерна, цифра; режим, джинси, джигіт; речитатив; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика.
2) У географічних назвах з кінцевим -ида, -ика: Атлантида, Антарктика, Áрктика, Áфрика, Балтика, Корсика, Мексика.
3) У географічних назвах після приголосних ж, ч, ш, щ, дж, ц: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Жиронда, Лейпциг, Циндао, Чикаго.
Але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок.
4) У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Рига, Рим, Париж, Британія, Мадрид, Цюрих, але: Áвстрія, Ріо-де-Жанейро.
5) У ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Бразилія, Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін.
6) У словах, запозичених з французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться у: брошура, журі, парашут, а також у словах парфуми, парфумерія.