Учебное пособие: Речення Види речень за метою висловлювання
II. Актуалізація опорних знань
- Давайте пригадаємо основні поняття, з якими ми вже познайомилися з вами в ході вивчення теми “Синтаксис”, Пропоную зіграти в “Карусель”
(заздалегідь підготовлені учні сідають у внутрішнє коло обличчям до зовнішнього кола, учні, що в зовнішньому колі, повинні пройти до кожного з учнів, що утворили внутрішнє коло, і вислухати інформацію про одне із вивчених понять: синтаксис, пунктуація, словосполучення, речення, граматична основа речення, підмет, присудок По закінченні роботи учитель опитує учнів, що утворили зовнішні коло, по ключовим поняттям уроку: синтаксис, пунктуація, речення, граматична основа речення )
- Щоб подивитися, наскільки гарно ви засвоїли пройдений матеріал, пропоную зіграти в гру “Хто швидше?”
(Тренувальна вправа Клас ділиться на 3-4 групи, рівні за кількістю учасників, на кожну групу надається картка, що містить стільки речень, скільки учасників у групі. Задача кожної з команд – швидше і правильніше виконати завдання)
Визначити граматичну основу простих речень
№1 1.Людина і природа невіддільні одне від одного, тісно взаємопов’язані. 2.Людина – частина природи. 3.Досить часто ми недбало ставимося до природи, забруднюємо річки та озера, залишаємо по собі сміття у лісі та в полі. 4. Від цього природа хворіє. 5. А її треба берегти!
№ 2 1. Був холодний осінній ранок. 2. Визирнуло сонце з-за хмар, кинуло промінці на землю. 3. Заглянув один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її. 4. Виповзла черепаха на луг і неквапливо почала шукати собі снідання. 5. А снідання у неї дуже просте: зелені листочки, стебельця, смачні корінці.
№ 3 1. Взимку пташкам холодно і голодно. 2. Кожний може влаштувати в себе на подвір’ї біля вікна їдальню для пташок.
3. Годування для них просте: крихти хліба, насіння. 4. Для синичок це – несолоне сальце. 5. Потурбуйтеся про пташок зимою.
III. Мотивація навчальної діяльності. Створення проблемної ситуації
- Діти, я прочитаю вам одне й те саме речення, але в різних варіантах. Чим воно відрізняється? У якій ситуації ми зможемо висловити таке речення? Який розділовий знак треба поставити в кінці?
Споконвіку українці любили калину.
Яку рослину любили українці споконвіку?
Саджайте калину коло хат!
(Речення відрізняються інтонацією. Перше можна вжити у розповіді про наше місто, друге – це питання в діалозі, третє спонукає до дій. Іще третє речення є окличним, а решта – ні. У кінці першого речення ми поставимо крапку, другого – знак питання, третього – знак оклику.)
IV. Засвоєння нових знань.
- Зараз, діти, ви отримаєте картки, на які нанесено інформацію, що ми щойно з вами розібрали. За правилами вправи “Броунівський рух” ви обмінюєтесь інформацією, що міститься на ваших картках, з іншими однокласниками, проговорюючи її. Поспілкуватися треба з усіма учнями
(Учні отримують картки з правилами трьох кольорів. Задача кожного учня – підійти до однокласника з іншим кольором картки і обмінятися інформацією, що нанесена на картки)
За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні та спонукальні Розповідні речення містять повідомлення про певну подію. Питальні речення містять питання про щось. Спонукальні речення заставляють нас виконувати щось, спонукають до дій.
За інтонацією речення поділяються на окличні та неокличні. Окличні речення вимовляються з підвищенням тону наприкінці речення. Окличними і неокличними можуть бути будь-які за метою висловлювання речення.
Наприкінці питальних речень ставимо знак питання. Ця пунктограма називається “Знак питання в питальних реченнях”. У кінці окличних речень ставимо знак оклику Ця пунктограма називається “Знак оклику в окличних реченнях”
Обговорення результатів вправ. В ході обговорення учитель відкриває схему “Види речень за метою висловлювання та інтонацією”
| ||||||
V. Закріплення знань у стандартних умовах. Робота в малих групах за методикою “Коло ідей”
- Діти, ваше завдання – визначити тип речень за метою висловлювання та інтонацією. Один із вас – спікер групи, другий – тайм кіпер, ще є секретарі і доповідач. На роботу вам відводиться 2 хвилини. Після цього часу ми обговоримо результат, які ви отримали.
1. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
2. Нехай цвіте життя, як пишний сад!
3. Багряний клен стоїть на узліссі і ніби сумує, що надійшов жовтень.
4. Ви знаєте, як сплять старі гаї?