Учебное пособие: Стилістичні засоби лексикології та фразеології

Лексика української мови за походженням.

Власне українська лексика.

Лексичні запозичення з інших мов.

Загальновживані слова.

Професійна, діалектна, розмовна лексика.

Терміни.

Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання.

Застарілі й нові слова (неологізми).

Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.

Поняття про стійкі сполуки слів і вислови.

Фразеологізми. Приказки, прислів'я, афоризми

5 . Виконання практичної роботи (повторення правил та виконання вправ)

Слово є однією з основних одиниць мови. Воно дає найменування для всіх пізнаних людиною предметів і явищ природи та суспільства, відношень і залежностей, для вираження людиною почуттів, емоційних реакцій і волевиявлень. Слово бере на себе НОМІНАТИВНУ (називальну) функцію.

Лексичним значенням називається співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями, закономірностями реальної дійсності та поняття про них. Слово називає предмет, і це є його лексичним значенням. Воно само по собі є складним явищем і змінним, воно може мати в собі є складним явищем і змінним, воно може мати в собі окремі відтінки, які в процесі життя слова набувають здатності переростати у нові значення.

Слова виникають з одним лексичним значенням, але поступово в ньому під впливом різних мовних ситуацій виникають мовні зміни, що ведуть до появи нових значень - похідних.

Слова, що мають первинне і вторинне /похідне/ значення, називається БАГАТОЗНАЧНИМИ /полісемічним/. Первинне значення називають ПРЯМИМ, вторинні - ПЕРЕНОСНИМ.

Багатозначність виникає від того, що мовці помічають схожі риси предметів, подібність явищ у житті і тому переносять назву одних предметів на інші.

АНТОНІМИ - слова протилежні за значенням (чорний-білий).

СИНОНІМИ - слова близькі за значенням та різні за написанням (йти, чимчикувати, пересуватися, швендяти, шкандибати).

Пароніми - слова близькі за звучанням та різні за значенням (абонент, абонемент).

ОМОНІМИ - слова різні за значенням, але однакові за написанням (ключ).

Лексикологією називають науку, яка вивчає лексику. Слово лексика походить від грецького слова - "словесний", "словниковий". Ним називають усі слова мови, а також окремі шари чи групи слів та слова письменників і їх творів.

Підрозділи лексикології:

Семасіологія - вивчає значення слова, багатозначність, омоніми, синоніми, антоніми.

Етимологія - вивчає походження слів, спорідненість з іншими словами.

Ономастика - вивчає власні назви.

Топоніміка - вивчає власні географічні назви.

Гідроніміка - вивчає власні назви водних артерій.

Антропоніміка - вивчає власні назви істот - прізвища, імена, клички)