Учебное пособие: Стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики

3. Що вам відомо зі світової історії про зниклі нації та їхні мови? Чому вони вимерли?

4. Чи відомі вам історичні факти заборони мови? Щодо яких мов? Які причини і наслідки цього?

5. Як можна заохочувати розвиток і вдосконалення мов, оволодіння ними?

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття

Тема нашого заняття складається з двох частин: «1. Вступ. Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Синоніміка і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення. Стилістична норма і стилістична помилка.

2. Практична стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови.»

«Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив» , – писав Панас Мирний. Отже, народ живий доти, доки жива в устах його мова: вимерла мова – вимер і народ. А народ – це окремі люди, кожна людина зокрема. Вона є носієм народної мови, її скарбничим, який не сміє допускати, щоб час або зловмисники розкрадали цей скарб чи переставляли, перефарбовували, перекроювали його відповідно до своїх намірів. Зберегти і примножити цей скарб – завдання кожної людини.

Студент має вміти визначати й аналізувати функції мови в суспільстві; характеризувати ознаки самобутності української мови; аргументовано доводити власну думку в мовознавчих дискусіях; доречно використовувати різні види мовлення; здійснювати пошукове дослідження за допомогою довідників та мережі Інтернет.

3. Мотивація навчання

За тим, як ти ставишся до рідної мови, до мови народу, серед якого ти живеш, можна визначити не лише твій духовний, моральний рівень, а й інтелектуальний потенціал. Байдужість до рідної мови – дикунство, незнання мови державної – виклик. І суспільству, і собі.

Мова – це не лише засіб спілкування між народами, класами, індивідуумами. Вона потрібна для мислення, його повноти і, як дехто вважає, щирості. Якою має бути мова, що уособлює душу? Мабуть, що не завчена, а саме засвоєна мова поведе твоє мовлення до розуму і до серця твого співрозмовника і явить йому тебе як неординарну особистість, здатну оцінити надбане людством, збагатити окремі його набутки, сприйняти і примножити красу природну і рукотворну.

За ставленням кожної людини до своєї мови можна судити не лише про її культурний рівень, але й про її громадянську цінність. Важливо знати, що треба сказати в конкретній ситуації спілкування і як саме тоді треба говорити. У спілкуванні людина не лише виражає ставлення до того, до кого мовить, а й реалізує себе як особистість, яка має що сказати і вміє це робити. Так, поетом треба народитись, але добрим мовцем можна стати. Можна! Якщо поважати мову як витвір людського розуму і себе в цій мові як особистість, здатну «во благо» черпати з цієї скарбниці колективного розуму народу. стилістика мовлення фонетика культура

Гарантом життя мови є передусім національна держава. Мають такий гарант сьогодні й українці. Державна мова в Україні – українська. Мови ж усіх етнічних груп, які проживають на українській землі, мають гарантоване Конституцією України право вільного розвитку, бо мова – основа збереження національної самосвідомості людини. Ніхто не сміє руйнувати цю основу, але й ніхто не може заперечувати право народу, іменем якого ця країна – Україна – названа, на державний статус його мови.

Аутотренінги для учнів, для вчителя.

Аутотренінг для вчителя

Йдучи на урок пам’ятаю:

– Переді мною сидять діти, які хочуть знати,

– Вони всі здібні,

– Кожен з них – творча особистість,

– Вони потребують допомоги,

– Я повинна допомогти їм ствердитись!

Аутотренінг для учнів

Я – студент!

Я – особистість творча

Я думаю, замислююсь

Я аналізую, вислювлюю свої судження

Я хочу знати!

4. Актуалізація опорних знань (диктант – увідний контроль). Диктант-ознайомлення (підбір матеріалу для кожної групи окремо, відповідно до рівня нового набору).