Учебное пособие: Теоретична і прикладна метрологія

Система SI народилася у надрах Французької революції і в неї закладена колективна ідеологія. „Для всіх народів, на всі часи”.

Всі ЗВТ умовно розподілені на дванадцять видів:

01 - вимірювання геометричних величин;

02 - вимірювання механічних величин;

03 - вимірювання параметрів потоку, витрати, рівня та об'єму речовин;

04 - вимірювання тиску, вакуумні вимірювання;

05 - вимірювання фізико-хімічного складу та властивостей речовин;

06 - температурні та теплофізичні вимірювання;

07 - вимірювання часу та частоти;

08 - електричні і магнітні вимірювання:

09 - радіотехнічні і радіоелектронні вимірювання;

10 - вимірювання акустичних величин;

11 - оптико-фізичні вимірювання;

12 - вимірювання характеристик іонізуючих випромінювань та ядерних констант.

Основними задачами наукової метрології є:

- розробка теоретичних основ метрології;

- розробка та вдосконалення методів відтворення одиниць фізичних величин та передавання їх розмірів;

- розробка та зберігання еталонів фізичних величин.

Основне рівняння вимірювання:

Х = кх_о +Δ

де Х – істинне значення вимірюваної величини; х_о – одиниця вимірювання; к – кількість одиниць вимірювання, що відповідає значенню вимірюваної величини; Δ – похибка (невизначеність) вимірювання - міра недосконалості вимірювання .

Признак науки – те, що вона оперує з абстракціями.

Математика – точка, лінія, нескінченість.

Фізика – ідеальний газ, абсолютно чорне тіло.

Метрологія – істинне значення вимірюваної величини .

Одиниця вимірювання – величина певного розміру, прийнята за угодою для кількісного відображення однорідних з нею величин. Розмірність

Похибка вимірювання – різниця між результатом вимірювання та істинним значення вимірюваної величини.

Невизначеність вимірювання – параметр, що характеризує розсіяння значень, які можна приписати вимірюваній величині.

Шкала – послідовність значень величини, які присвоєні цим величинам відповідно до узгоджених правил. Шкали найменувань, порядку, відношення.