Учебное пособие: Теоретична і прикладна метрологія
Система SI народилася у надрах Французької революції і в неї закладена колективна ідеологія. „Для всіх народів, на всі часи”.
Всі ЗВТ умовно розподілені на дванадцять видів:
01 - вимірювання геометричних величин;
02 - вимірювання механічних величин;
03 - вимірювання параметрів потоку, витрати, рівня та об'єму речовин;
04 - вимірювання тиску, вакуумні вимірювання;
05 - вимірювання фізико-хімічного складу та властивостей речовин;
06 - температурні та теплофізичні вимірювання;
07 - вимірювання часу та частоти;
08 - електричні і магнітні вимірювання:
09 - радіотехнічні і радіоелектронні вимірювання;
10 - вимірювання акустичних величин;
11 - оптико-фізичні вимірювання;
12 - вимірювання характеристик іонізуючих випромінювань та ядерних констант.
Основними задачами наукової метрології є:
- розробка теоретичних основ метрології;
- розробка та вдосконалення методів відтворення одиниць фізичних величин та передавання їх розмірів;
- розробка та зберігання еталонів фізичних величин.
Основне рівняння вимірювання:
Х = кхо +Δ
де Х – істинне значення вимірюваної величини; хо – одиниця вимірювання; к – кількість одиниць вимірювання, що відповідає значенню вимірюваної величини; Δ – похибка (невизначеність) вимірювання - міра недосконалості вимірювання .
Признак науки – те, що вона оперує з абстракціями.
Математика – точка, лінія, нескінченість.
Фізика – ідеальний газ, абсолютно чорне тіло.
Метрологія – істинне значення вимірюваної величини .
Одиниця вимірювання – величина певного розміру, прийнята за угодою для кількісного відображення однорідних з нею величин. Розмірність
Похибка вимірювання – різниця між результатом вимірювання та істинним значення вимірюваної величини.
Невизначеність вимірювання – параметр, що характеризує розсіяння значень, які можна приписати вимірюваній величині.
Шкала – послідовність значень величини, які присвоєні цим величинам відповідно до узгоджених правил. Шкали найменувань, порядку, відношення.