Учебное пособие: Цивільна оборона
Тема 1. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Цивільна оборона є спеціальна дисципліна підготовки студентів всіх учбових закладів держави. Підготовка студентів з ЦО ведеться з врахуванням профілів навчання. На вивчення дисципліни передбачено 34 години (лекції - 6 год., практичні заняття - 12 год., лабораторні заняття - 4 год., групова вправа - 6 год., семінарні заняття - 4 год.).
У результаті вивчення програми студенти повинні:
а) Знати:
- характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та військового часу;
- способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;
- порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій;
- призначення і порядок роботи з приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;
- методики програмування можливої радіаційної, хімічної обстановки;
- основи стійкості роботи об'єктів народного господарства в надзвичайних умовах;
- основи організації проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.
б) Уміти:
- практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і застосування сучасної зброї;
- відповідно до майбутньої спеціальності оцінювати стійкість елементів об'єктів народного господарства в надзвичайних ситуаціях
- оцінювати радіаційну, хімічну обстановку та обстановку, яка виникає внаслідок стихійного лиха та аварії
- керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на ОНГ відповідно до майбутньої спеціальності.
Частина теоретичних і практичних занять будуть проводитись методом ділової гри і проблемного навчання.
В процесі вивчення дисципліни студентам видаються завдання на самостійну роботу, а також домашнє завдання.
Для підвищення якості підготовки і прищеплення студентам навиків в проектуванні, з урахуванням вимог ЦО, в дипломі проекту включаються завдання з ЦО у вигляді питання або розділу.
Після закінчення вивчення дисципліни "Цивільна оборона", усі студенти складають залік.
1. Роль і місце цивільної оборони у державній системі безпеки та захисту населення
Однією з найголовніших рис планети Земля є існування на ній життя. Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, збільшенням обсягів виробництва та його відходів проблема стосунків між природою та суспільством дедалі загостряються.
Внаслідок людської діяльності за останні роки має місце збільшення практично на всій території держав світу кількості дуже небезпечних об'єктів (радіаційні, хімічні та інші об'єкти).
На території України діють 5 атомних електростанцій (Чорнобильська, Рівненська, Хмільницька, Запоріжська, Південно Українська АЕС), 1800 хімічно небезпечних об'єктів, 3 тисячі об'єктів в свому виробництві використовують різні ізотопи. Небезпечними є гідротехнічні споруди, аварії (катастрофи) на яких можуть бути причиною виникнення катастрофічних повенів. По даним Штабу ЦО України повеням можуть зазнати 8 областей та 427 міст й населених пунктів України. Аварії (катастрофи) можуть мати місце на об'єктах по переробці нафти, газу на нафто-, газопрововодах.
Щоденно в Україні виникають надзвичайні ситуації, в наслідок яких гинуть люди, знищуються матеріальні цінності, надзвичайно ускладнюються умови виробництва і життя.
За останні роки різко збільшилась кількість надзвичайних ситуацій на території України, про що свідчать такі цифри (таблиця 1):
Таблиця 1
Надзвичайні ситуації | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р. |
Технологічного характеру | 111 | 205 | 826 |
Природного характеру | 28 | 136 | 377 |
За даними шведського Червоного Хреста кількість усіх стихійних лих в світі в 60-ті роки збільшилась на 54%, в 70-і на 81%, в 85-90 рр. Кількість природних катастроф збільшилась на 100%, відбувається зростання вбивчої сили стихійних лих. Наприклад, наслідки землетрусу в Турції.
Нині головними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є випробування ядерної зброї, аварії (катастрофи) на АЕС та радіоактивних виробництвах. Під час аварій на АЕС, розгерметизації захоронень радіоактивних відходів радіаційний бруд розповзається на великі відстані. Після Чорнобильської катастрофи сильним радіоактивним брудом вкрито 5 млн. га території України (32 райони шести областей, більша частина з яких - сільськогосподарські угіддя). Забруднено 1,5 млн. га лісів. Майже 1,5 млн. чоловік проживає на території де радіоактивний фон у десятки разів перевищує допустимі норми в Київському водосховищі назбиралося вже понад 60 млн. т радіоактивного мулу.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--