Учебное пособие: Угруповання та екосистеми

Міністерство праці та соціальної політики України

Кам’янець-Подільський планово-економічний технікум-інтернат

Лекція

з предмету "Основи екології"

на тему

"Угруповання та екосистеми"

Підготувала:

викладач основ екології

Гапоненко Н.П.

План

Вступ

Біоценоз, біогеоценоз та екосистеми

Структури біоценозів, біогеоценозів (просторова, видова, трофічна). Продуценти, консументи та редуценти

Ланцюги та мережі живлення.

Біосфера. В.І. Вернадський про живу речовину. Ноосфера. Глобальні процеси в біосфері. Колообіги речовин у біосфері

Колообіги речовин у біосфері. (вуглецю, води, кисню, азоту, фосфору, сірки)

Еволюція біосфери. Роль людини в біосфері

Відновні й невідновні ресурси біосфери та їх використання

Література

Вступ

Популяції різних видів існують у природі не відокремлено, а пов'язані між собою різноманітними взаємозв'язками. Завдяки цьому формуються угруповання - певні сукупності популяцій різних видів, які тісно взаємопов'язані між собою. Кожний вид може існувати у формі популяцій лише завдяки зв'язкам із популяціями інших видів. Унаслідок цих взаємозв'язків між видами, які населяють ділянки місцевості з однорідними умовами існування, формуються біоценози.

Біоценоз, біогеоценоз та екосистеми

Що таке біоценоз? Біоценоз (від грецького біос - життя і койнос - спільний) - угруповання взаємопов’язаних між собою популяцій організмів різних видів, які населяють ділянку місцевості з однорідними умовами існування.

Основу біоценозів складають фотосинтезуючі організми (переважно зелені рослини). Рослинні угруповання - фітоценози визначають межі біоценозів (наприклад, біоценоз соснового лісу, ковилового степу). Водні біоценози розташовані в однорідних ділянках водойм (наприклад, біоценози припливно-відпливної зони). Кожний біоценоз характеризується певним видовим різноманіттям, біомасою, продуктивністю, густотою видових популяцій, площею або об'ємом, які він займає.

Що таке біогеоценоз та екосистеми?

Що спільного та відмінного між біогеоценозом і екосистемою? Популяції видів, які входять до складу певного біоценозу, тісно пов'язані не лише між собою, а й з умовами фізичного середовища життя (тобто неживою природою). Зокрема, вони дістають з довкілля речовини, необхідні для забезпечення їхньої життєдіяльності та виділяють туди продукти обміну речовин. Так угруповання організмів утворюють із фізичним середовищем життя єдину функціональну систему - екосистему.

Поняття "екосистема" запропонував у 1935 році англійський еколог Артур Джордж Тенслі (1871-1955). Він розглядав екосистеми як функціональні одиниці природи нашої планети, що можуть охоплювати будь-які ділянки біосфери.

Екосистема (від грец. ойкос - і система - сполучення) - сукупність популяцій організмів різних видів, які взаємодіють між собою і з неживою природою таким чином, що всередині такої системи виникають потоки енергії і колообіг речовин.

Це, у свою чергу, зумовлює функціонування екосистеми як єдиної цілісної багатокомпонентної системи. Нагадаємо, що колообіг речовин - це обмін речовинами між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами екосистем.

Згодом російський еколог Володимир Миколайович Сукачов (1880-1967) запропонував поняття "біогеоценоз".

Біогеоценоз (від грец. біос - життя, гео - Земля) - певна територія з відносно однорідними умовами існування, населена взаємопов'язаними популяціями, що складаються з різних видів, об'єднаних між собою фізичним середовищем життя, колообігом речовин і потоками енергії.

Основою будь-якого біогеоценозу є фотосинтезуючі організми.

Отже, поняття "екосистема" і "біогеоценоз" досить близькі, але не тотожні. Біогеоценоз, на відміну від екосистеми, конкретніше поняття, оскільки він займає ділянку місцевості з однорідними умовами існування та певним рослинним угрупованням.

Структури біоценозів, біогеоценозів (просторова, видова, трофічна). Продуценти, консументи та редуценти

Видове різноманіття біоценозу визначається кількістю видів, популяції яких входять до його складу. Існують біоценози з незначним (пустелі, тундра) і багатим (тропічні ліси, коралові рифи) видовим різноманіттям. Види, які входять до складу ібіоценозу, мають різну чисельність. Найчисленніші види називають домінантними. Вони визначають характер біоценозу в цілому (наприклад, види ковили в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі). Є види, які створюють необхідні умови для і існування інших і відіграють провідну роль у структурі та функціонуванні біоценозу. Наприклад, сосна і звичайна, оселяючись на пісках, створює умови для оселення там й інших видів рослин.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--