Учебное пособие: Викладання іноземної мови
> Доцільно використовувати комплексний підхід до підбору лексичного матеріалу (тобто для окремих занять підбираються слова за темами, які близькі/суміжні, що дозволить підбирати мовленнєві зразки, які найкраще поєднується).
> Вимоги до організації процесу формування лексичного фонду:
1) Лексичний матеріал повинен бути таким, щоб дитина могла спиратись тільки на цю форму та могла набути навички відокремлювати будь-яке слово у мовленнєвому зразку (або у мовленнєвому потоці), та в той же час могла здобути навички цілісного сприйняття мовленнєвого зразка або діалогічної єдності (тобто до 1 лексичної одиниці дається 1 значення, варіативність значень дозволяється в кінці підготовчої групи, якщо це не перший рік навчання), щоб діти вміли відокремлювати - впізнавати слова, що вивчені, а головне – щоб сприймали цілісно.
2) Лексичний матеріал повинен поширюватися та ускладнюватись відповідно до змісту та форм усного мовлення дітей. У склад усього матеріалу повинне увійти стисле повторення та відтворення раніше вивченого у пам'яті дітей, але повторення потрібно вводити в заняття так, щоб не зупинити вивчення нових мовленнєвих зразків та слів.
3) Необхідно, щоб була наступність у подачі лексичного матеріалу (1-го та наступного заняття; 1-го, ІІ-го... року навчання).
4) Етапи роботи над лексикою:
У процесі засвоєння лексичного матеріалу можна виділити наступні етапи:
1. Етап семантизації (ознайомлення). Проходить під час навчально-ігрової проблемної ситуації. Робота над словом починається з визначення його значення. Розкривається через показ предмета або дії, або через переклад тієї лексичної одиниці. Щоб у дітей виник мотив проводиться проблемна ситуація, основна функція якої - допомогти дітям усвідомити, що нові слова їм необхідні, щоб прийняти участь в певній грі;
2. Етап активізації навчального матеріалу. На цьому етапі основним шляхом є цікава гра. Але перш ніж діти почнуть використовувати нові слова при побудові фраз необхідно, щоб слово пройшло процес інтеріорізації. Існує суттєва відмінність між запам'ятовуванням у традиційному розумінні і закарбуванням - в першому випадку може запам’ятатися багато слів, але у відірваному відтворенні, в другому – відбувається засвоєння слова як засобу мовленнєвої діяльності;
3. Етап закріплення та автоматизації дій з вивченими лексичними одиницями. Основна його мета полягає в тренуванні застосовувати нові слова в різних ситуаціях спілкування.
Для ефективної організації роботи на другому та третьому етапах опанування дітьми новими словами необхідно використовувати обґрунтовану систему тренувальних вправ. Така система була створена О.І. Негневицькою і включає:
1. Пасивне розпізнавання нового слова. Дитині ще важко вимовляти слово, але вона може його впізнавати.
2. Активне розпізнавання. Серед декількох запропонованих предметів або зображень дитина обирає 1 у відповідності до слова, що прозвучало.
3. Відтворення слів з підказкою.
4. Відтворення без підказки.
5. Продукція з вибором. Необхідно не повторити, а самостійно назвати слово.
6. Продукція без вибору (дитина називає єдиний предмет, що їй пропонується).
Значення вправ:
• вправи в рамках тренування допомагають дітям оволодіти словом як засобом спілкування.
• Забезпечити ігровий мотив для всіх дітей, бо під час гри всі діти беруть активну участь в грі.
Тематика для старшої групи
1. сім’я -- дідусь, бабуся, кузени, тітка, дядько, син дочка, хрещені
2. тварини , птахи + екзотичні
3. кольори та їх відтінки
4. привітання, знайомство
5. місто, транспорт
6. їжа в магазині
7. іграшки день народження
8. Робочий день частини тіла