Учебное пособие: Вивчення повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба" на уроках зарубіжної літератури
1. Вступне слово вчителя про принцип порівняльної характеристики літературних героїв.
2. Відбір матеріалу для порівняльної характеристики Остапа та Андрія.
3. Робота за ілюстраціями Е.Кібріна «Портрет Остапа», «Портрет Андрія», «Остап перед стратою».
4. Складання плану.
5. Усний переказ за планом.
6. Написати твір-аналіз за даним планом.
7. Домашнє завдання : написати твір-мініатюру «Моє розуміння вчинків Андрія та Остапа».
2. Система уроків по вивченню творчості Гоголя та повісті „Тарас Бульба”( 8 уроків)
1-й урок присвячується підготовці учнів до сприйняття художнього тексту, тому приводимо зміст та методичний коментар починаючи з 2-ого уроку.
2.1 Урок 2. Коментоване читання першого розділу повісті «Тарас Бульба», знайомство з героями, усне малювання. Опис, портрет, діалог. Значення експозиції в літературному творі
У процесі роботи над художнім текстом учитель буде деталізувати окремі факти й події, що стосуються історичної епохи. Так, учням цікаво буде довідатися, де й у який час училися сини Тараса Бульби (у першому розділі вказується, що вони вчилися в київській бурсі, а в другій говориться: «вони були віддані на дванадцятому році в Київську академію», однак і тут слово «бурса» часто повторюється, говориться навіть про «республіканський пристрій бурси», про «голодну бурсу» і т.д.). Учитель пояснить, що Остап і Андрій були віддані саме в Київську академію, де провчилися не менш восьми років, жили ж вони в бурсі, тобто в гуртожитку для вихованців, про їжу повинні були піклуватися самі. Київська академія була відкрита в 1632 р. і називалася спочатку Києво-Могилянською колегією (з 1701 р.- київська академія). Вона була першою вищою школою на Україні й складалася з 8 класів, викладання в основному велося латинською мовою. По своєму рівню академія не поступалася західно-європейським університетам й академіям; навіть католицьке духівництво було змушено визнати цей факт, відзначаючи, що православні «школи й академію якусь зачали й дітей вчать» .
Наприкінці XVI - початку XVII ст. у житті українського народу настає корінний поворот - початок народно-визвольних повстань, на чолі яких стояли Северин Наливайко (1594-1596 р.) і Яків Остряниця, або Острянин (1638 р.). Бачачи в цих повстаннях сюжетну основу повісті «Тарас Бульба», сучасні дослідники стверджують, начебто Гоголь показав два походи запорожців: «Перший з них нагадує за своїми мотивами ті повстання, які відбувалися після проголошення Брестської унії в 1596 році, що позбавила український народ права на національну самобутність і поставила його в рабську залежність від польських магнатів. Запорожці довідуються, що ксьондзи у свої тарадайки «...запрягають уже не коней, а просто православних християн» і що «...гетьман, засмажений у мідному бику, лежить у Варшаві». Саме так загинув в 1597 р. Наливайко, що очолив повстання проти польських й українських магнатів-землевласників і шляхти. Другий похід у повісті очолив гетьман Остряниця і його радник Гуня. Це історичний факт, що стався до 1638 р. Виходить, маються на увазі повстання, розділені майже півстоліттям. У творі ж час між двома походами запорожців здається набагато меншим[3] .
Необхідно зробити уточнення. У повісті «Тарас Бульба» Гоголь не зображує похід Наливайка, однак страшна й жорстока страта гетьмана вразила запорожців, стала першопричиною їхнього виступу. От як Гоголь описує загальне потрясіння, викликане повідомленням про жорстоку страту гетьмана: «Заколихалася вся юрба. Спочатку на мить пронеслося по всьому березі мовчання, що встановлюється перед жорстокою бурею, і потім раптом здійнявся шум, і весь заговорив берег... Тепер уже всі хотіли в похід, і старі й молоді; всі, із ради всіх старшин, курінних, кошового й з волі всього запорізького війська, поклали йти прямо на Польщу, помститися за все зло й образу віри й козацької слави...»
Читання й коментування першого розділу повести повинне вирішувати кілька завдань: не тільки ввести в поетичний світ письменника, прилучити до мистецтва слова, навчити «читати» художні деталі, але й відтворити особливості історичної епохи - більш ніж двовікової боротьби українського народу за свою національну самобутність, боротьби, що зажадала граничної напруги сил і викликала глибоке патріотичне почуття, масовий героїзм, що породив цільні героїчні характери.
Приступаючи до безпосереднього читання й коментування першого розділу, учитель зверне увагу школярів на оригінальний початок повісті, що так захопив Пушкіна. Зустріч Тарасом Бульбою синів, що повернулися додому після навчання в Київській академії,- це насамперед серйозний іспит на стійкість переконань, вірність батьківським і дідівським звичаям ( чи не притупили бурсацькі «плетюгани» почуття козачого достоїнства, готовності постояти за нанесені образи й приниження?). Андрій не витримує цієї першої перевірки, він дійсно «мазунчик»: академічна наука розпестила його характер, зробила його поступливим, виховала романтичне світосприймання, що відбилося в його любовній пригоді - зустрічі із прекрасною й вітряною полькою. Не такий Остап, що з дитячих років рвався на Запоріжжя, і його не стільки силоміць, скільки погрозою, що він «не побачить Запоріжжя повік, якщо не вивчиться в академії всім наукам», змусили закінчити повний курс академії. Звичаї козацькі він пам'ятає, а бійцівські якості, силу й молодецтво проявляє в першій же зустрічі з уявним «кривдником», показуючи який він «людина в розумі»: у битві за праву справу він не поступиться й батькові!
«Раптове рішення» Тараса Бульби відправити синів на Запоріжжя - давно продуманий хід: : «От де наука, так наука! Там вам школа; там тільки наберетеся розуму». Цією думкою тільки й жив старий Тарас. Сполучна ланка, кульмінаційний момент у розмові за обідом - Запоріжжя, козачі звичаї й, звичайно ж, козаче оточення. Уже представляючи гостям синів, Тарас говорить, що незабаром відправить їх у Запорізьку Січ, «Гості поздоровили й Бульбу, і обох юнаків і сказали їм, що добру справу роблять і що немає кращої науки для парубка, як Запорізька Січ».
Учні повинні відчути невимушену обстановку скромної Тарасової світлиці, де виділялася лише військова зброя й інші атрибути бойового козацького побуту, і щиросердечний дух старого, корінного полковника, настільки схвильованого зустріччю із синами, що він відразу вирішує виступити з ними на Запоріжжя («Так що ж, що немає війни? Я так поїду з вами на Запоріжжя, погуляти. Їй богові, їду!»). От це активно-діюче начало Тараса Бульби вигідно відрізняє його від тих, хто вже переймав «польські звичаї», заводив «розкіш, чудові прислуги, соколів, ловчих, обіди, двори». І далі учні звернуть увагу на авторське відношення до Тараса: «Він любив просте життя козаків і пересварився з тими зі своїх товаришів, які були схильні до варшавської сторони, називаючи їх холопами польських панів».
Тарас Бульба повинен предстати перед шестикласниками як справжній захисник зганьблених народних прав і звичаїв, як ідеальне втілення справжнього героїчного начала й військового духу. Необхідно звернути їхню увагу на переживання матері Остапа й Андрія, на силу її материнського почуття. Уривок: «Вся любов, всі почуття, усе, що є ніжного й жагучого в жінці, усе звернулося в ній в одне материнське почуття. Вона з жаром, із пристрастю, зі слізьми, як степова чайка, вилася над дітьми своїми. Її синів, її милих синів беруть від неї, беруть для того, щоб не побачити їх ніколи!» - повинен бути прочитаний учителем. Важливо дати відчути всю поетичну силу, з якою Гоголь художньо втілює безмірне материнське горе, страждання жінки-матері, що назавжди розстається із синами, що тепер її очікують безсонні, тривожні ночі й гірка самітність.
На закінчення учням можна запропонувати ряд питань, які допоможуть їм глибше усвідомити ідейний пафос як вивчених уривків з повісті «Тарас Бульба», так і раніше прочитаної «Страшної помсти»:
Що загального в змісті повістей «Страшна помста» й «Тарас Бульба»?
Яка основна тема повісті «Страшна помста»? Які уривки справили
на вас найбільше враження?
Намалюйте словесний портрет Данила Бурульбаші й Тараса Бульби. Що загального в їхніх характерах?
Про що говорить обстановка в будинку Тараса Бульби (опис світлиці)?
За допомогою яких поетичних засобів відтворюється горе й страждання матері?
Якими ви уявляєте собі Остапа й Андріря? і ін.
Щоб підготувати учнів до сприйняття ідейно-естетичних функцій пейзажу в літературному творі, зокрема до опису степу в «Тарасі Бульбі», дається завдання прочитати описи природи в «Сорочинському ярмарку», «Травневій ночі» й «Страшній помсті». Загальне завдання - перші два питання до розділів I-VIII у підручнику.
2.2 Урок 3. Робота над другим, третім і четвертим розділами повести. Степ як символ батьківщини. Запорізька Січ («От те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й міцні, як леви!»)
Особливу увагу при підготовці до уроку необхідно приділити ідейно-естетичним функціям пейзажу, системі художніх засобів поетичної мови, міжпредметним зв'язкам (історії виникнення Запорізької Січі, законам і звичаям «лайливого, важкого часу»). Показ ілюстративного матеріалу, перегляд діафільмів допоможуть учнем зримо представити всю красу й багатство природи, богатирську міць запорожців (репродукції картин І. Є. Рєпіна «Запорожці», С. І. Васильковського «Козаки в степу», Е. А. Кибрика «У Запорізькій Січі», А. Д. Ківшенко «Вибори нового кошового» й ін.).
Стилістичний розбір, аналіз поетичних засобів зображення, словникова робота, виразне читання, усне малювання — такий далеко не повний перелік видів роботи на уроці. Учитель запитає школярів, з яким настроєм відправляються в далекий і небезпечний шлях герої повісті, як підводять життєві підсумки, про що кожен думає й переживає, як розкривається багатий внутрішній світ Тараса Бульби, Остапа й Андрія, зверне увагу на опис трудового ритму й військового побуту Запорізької Січі. Необхідно проаналізувати уривки:
1) «Старий Тарас думав про давнє: перед ним проходила його молодість, його літа, його минулі літа, про які завжди майже плаче козак, що бажав би, щоб все життя його була молодість».
2) «А тим часом степ уже давно прийняв їх усіх у свої зелені обійми, і висока трава, обступивши, сховала їх, і тільки козачі чорні шапки одні миготіли між її колоссям».