Учебное пособие: Загальні відомості про організацію технічного обслуговування озброєння та військової техніки

на вивчення теоретичних і відпрацювання практичних питань щодо проведення ТО відводиться більше часу

безпосередні начальники проводять заняття не за всіма питаннями і не тільки з особовим складом свого підрозділу, а з однією-двома бригадами за їх спеціалізацією, що значно підвищує якість навчання, при цьому досвід більше досвідчених офіцерів передається менше досвідченим через особовий склад.

Недоліки групового методу:

особиста відповідальність особового складу бригади при роботі не на своєму зразку озброєння може знижуватися, при цьому тим значніше, чим більша масштабність бригадного обслуговування;

з поширенням масштабності бригадного обслуговування можливо зниження повноти контролю з боку командирів батарей і начальників обслуг за якістю проведення робіт на закріплених за ними СПУ.

Враховуючі всі переваги і недоліки двох методів проведення ТО найбільше оптимальним методом є груповий в масштабі стартової батареї для обслуговування двох пускових установок.

Для прикладу розглянемо стандартну стартову батарею ТР, яка складається з двох повних обслуг СПУ. Склад обслуги СПУ 9П129:

НО – начальник обслуги СПУ;

ЗНО – заступник начальника обслуги – старший механік-водій;

СО – старший оператор;

Оп – оператор.

В стартової батареї, при умові, що обслуга кожної СПУ складається з трьох номерів, можуть бути підготовлені три бригади технічного обслуговування по групах складових частин виробу:

1. Бригада механіків-водіїв – з обслуговування шасі 5921 і двигуна Д-144 агрегату живлення.

2. Бригада старших операторів – з обслуговування наземної апаратури системи управління.

3. Бригада операторів – з обслуговування механічного, гідравлічного і електричного обладнання спеціальної частини.

У стартових батареях скороченого штату може бути зменшена кількість бригад зі збільшенням обсягу робіт.

Крім того деякі операції по проведенню ТО на окремих виробах, агрегатах і складових частинам повинні проводити лише відповідні спеціалісти на спеціалізованих постах. Наприклад засобах зв’язку, об’єктах Котлонагляду, засобах і приладах захисту від зброї масового ураження, акумуляторних батареях тощо. Тому для проведення таких робіт призначаються спеціальні бригади в масштабі військової частини із спеціалістів відповідних підрозділів.

Зміст та послідовність підготовки особового складу до виконання робіт з ТО відображено на схемі.

За змістом та послідовністю підготовка особового складу розподіляється на два етапи: теоретична підготовка і практична підготовка. Кожен з цих етапів складається з трьох частин.

Метою першого етапу є вивчення особовим складом технології виконання визначених робіт з ТО та поточного ремонту конкретного зразка ОВТ.

При цьому мета першої частини першого етапу найповніше може бути досягнута шляхом проведення показових занять.

Показові заняття з технології ТО зразка ОВТ доцільно провести на підготовлених навчальних місцях. Заняття повинні бути проблемно-діяльного характеру. Тому керівниками занять на учбових місцях повинні бути найбільш досвідчені спеціалісти, а оснащення цих місць повинно забезпечити повну наочність виконання відповідних операцій.

Організація робіт з ТО ОВТ повинна забезпечити економічну доцільність, заданий рівень якості та продуктивності робіт, тому в ході показових занять третьої частини теоретичної підготовки особового складу пропонується показати переваги і недоліки існуючих методів організації робіт для вибору оптимального.

Метою другого етапу є практична підготовка особового складу до виконання всього обсягу робіт. Досягнення цієї мети здійснюється шляхом проведення відповідних практичних занять, в ході яких кожен спеціаліст відпрацьовує технологію виконання певного обсягу робіт.

Перша частина другого етапу підготовки особового складу направлена на практичну підготовку до перевірки технічного стану ОВТ. Члени екіпажів опановують навички перевірки ОВТ зовнішнім оглядом та перевіркою на функціонування окремих приладів, офіцери відпрацьовують питання перевірки систем, вузлів і агрегатів зразків озброєння на параметричному рівні з використанням засобів діагностики.

Всі питання практичної підготовки особового складу розглядаються на рівні експлуатаційних документів по перевірці технічного стану ОВТ. Такими документами є технічні описи, інструкції з експлуатації та технічного обслуговування зразків ОВТ.

Друга частина другого етапу підготовки особового складу має за мету практичну підготовку створених бригад і постів.

Зміст практичної підготовки особового складу бригад і постів визначається їх призначенням. В цьому плані він буде специфічним для кожної бригади і кожного поста, але загальним повинно бути:

глибоке розуміння кожним членом бригади чи поста необхідності виконання відповідного обсягу роботи;