Учебное пособие: Загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання

За потерпiлим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберiгається його середньомiсячний заробiток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стiйкої втрати професiйної працездатностi.

Стiйкою втратою професiйної працездатностi вважається будь-яка втрата професiйної працездатностi, визначена МСЕК.

Необхiднiсть переведення потерпiлого на iншу роботу, її тривалiсть та характер установлюються ЛКК або МСЕК.

За згодою потерпiлого роботодавець зобов’язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявностi вiдповiдних вакансiй.

Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпiлого вiдповiдною роботою, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв сплачує потерпiлому страхову виплату у розмiрi його середньомiсячного заробiтку.

Середньомiсячний заробiток, передбачений частинами першою та п’ятою цiєї статтi, обчислюється в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.

Страховi виплати потерпiлому пiд час його професiйної реабiлiтацiї

Потерпiлому, який проходить професiйне навчання або переквалiфiкацiю за iндивiдуальною програмою реабiлiтацiї (якщо з часу встановлення ступеня втрати професiйної працездатностi минуло не бiльше одного року), Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадить щомiсячнi страховi виплати у розмiрi середньомiсячного заробiтку протягом строку, визначеного програмою реабiлiтацiї.

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв оплачує вартiсть придбаних потерпiлим iнструментiв, протезiв та iнших пристосувань, вiдшкодовує потерпiлому iншi необхiднi витрати, пов’язанi з його професiйною пiдготовкою.

Середньомiсячний заробiток, передбачений частиною першою цiєї статтi, обчислюється в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.

Право на страховi виплати у разi смертi потерпiлого

У разi смертi потерпiлого право на одержання щомiсячних страхових виплат (пенсiй згiдно з пiдпунктом “д” пункту 1 частини першої статтi 21 цього Закону) мають непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля його смертi.

Такими непрацездатними особами є:

1) дiти, якi не досягли 16 рокiв; дiти з 16 до 18 рокiв, якi не працюють, або старшi за цей вiк, але через вади фiзичного або розумового розвитку самi не спроможнi заробляти; дiти, якi є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання – до закiнчення навчання, але не бiльш як до досягнення ними 23 рокiв;

2) жiнки, якi досягли 55 рокiв, i чоловiки, якi досягли 60 рокiв, якщо вони не працюють;

3) iнвалiди – члени сiм’ї потерпiлого на час iнвалiдностi;

4) неповнолiтнi дiти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати алiменти;

5) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разi смертi потерпiлого мають також дружина (чоловiк) або один з батькiв померлого чи iнший член сiм’ї, якщо вiн не працює та доглядає дiтей, братiв, сестер або онукiв потерпiлого, якi не досягли 8-рiчного вiку.

Пенсiя у разi смертi годувальника призначається i виплачується згiдно iз законодавством.

Щомiсячнi страховi виплати та iншi витрати на вiдшкодування шкоди

1. Сума щомiсячної страхової виплати встановлюється вiдповiдно до ступеня втрати професiйної працездатностi та середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.

Сума щомiсячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.