Учебное пособие: Захисне заземлення приміщення
Рис. 2.2 – Способи розміщення електродів групового заземлювача (вид
в плані)
3. Розрахунок захисного заземлення методом коефіцієнта
використання електродів
1. Визначають допустиме значення опору заземлюючого пристрою Rз.норм за таблицею 2.
2. Визначають питомий опір ґрунту, в якому передбачається розмістити електроди заземлення за даними таблиці 3.
Розрахунковий питомий опір визначають з врахуванням кліматичного коефіцієнта
, (3.1)
де – питомий опір ґрунту (за таблицею 3)
розрахунковий кліматичний коефіцієнт питомого опору ґрунту (таблиця 3)
Значення вибираються з таблиці 3.
3. Визначають попередню конфігурацію заземлювачів з врахуванням розміщення їх на відведеній території(згідно з рис. 2.2).
4. Вибирають тип і розміри заземлювачів згідно з таблицею 4.
5. Визначають опір розтіканню струму від одного електрода (R1 – за відповідною формулою таблиці 4).
6. Визначають необхідну кількість паралельно з’єднаних заземлювачів
, (3.2)
де – коефіцієнт використання заземлювачів, що характеризує ступінь взаємного екранування електродів, які складають груповий заземлювач і залежать від форми електродів, їх числа і взаємного розташування (вибирають орієнтовно з таблиць 4-8.). Отриману кількість заземлювачів округлюють до цілого числа і знаходять фактичний коефіцієнт використання заземлювачів .
6.1. Опір групи вертикальних електродів, розташованих на одній прямій або по контуру (рис. 2.2а, б) без врахування горизонтального електрода, який зв’язує їх між собою, визначають за формулою:
, (3.3)
опір розтіканню одного електрода, Ом
коефіцієнт використання вертикального електрода,
кількість електродів
6.2. Опір розтіканню струму групового заземлювача, що складається з паралельно укладених смуг (рис. 2.2.в), дорівнює:
, (3.4)
– опір розтіканню однієї смуги без врахування екранування, Ом
коефіцієнт використання горизонтального електрода
6.3 Опір розтікання променевого заземлювача визначається: