Учебное пособие: Захисне заземлення приміщення

Рис. 2.2 – Способи розміщення електродів групового заземлювача (вид

в плані)

3. Розрахунок захисного заземлення методом коефіцієнта

використання електродів

1. Визначають допустиме значення опору заземлюючого пристрою R_з.норм за таблицею 2.

2. Визначають питомий опір ґрунту, в якому передбачається розмістити електроди заземлення за даними таблиці 3.

Розрахунковий питомий опір визначають з врахуванням кліматичного коефіцієнта

, (3.1)

де – питомий опір ґрунту (за таблицею 3)

розрахунковий кліматичний коефіцієнт питомого опору ґрунту (таблиця 3)

Значення вибираються з таблиці 3.

3. Визначають попередню конфігурацію заземлювачів з врахуванням розміщення їх на відведеній території(згідно з рис. 2.2).

4. Вибирають тип і розміри заземлювачів згідно з таблицею 4.

5. Визначають опір розтіканню струму від одного електрода (R₁ – за відповідною формулою таблиці 4).

6. Визначають необхідну кількість паралельно з’єднаних заземлювачів

, (3.2)

де – коефіцієнт використання заземлювачів, що характеризує ступінь взаємного екранування електродів, які складають груповий заземлювач і залежать від форми електродів, їх числа і взаємного розташування (вибирають орієнтовно з таблиць 4-8.). Отриману кількість заземлювачів округлюють до цілого числа і знаходять фактичний коефіцієнт використання заземлювачів .

6.1. Опір групи вертикальних електродів, розташованих на одній прямій або по контуру (рис. 2.2а, б) без врахування горизонтального електрода, який зв’язує їх між собою, визначають за формулою:

, (3.3)

опір розтіканню одного електрода, Ом

коефіцієнт використання вертикального електрода,

кількість електродів

6.2. Опір розтіканню струму групового заземлювача, що складається з паралельно укладених смуг (рис. 2.2.в), дорівнює:

, (3.4)

– опір розтіканню однієї смуги без врахування екранування, Ом

коефіцієнт використання горизонтального електрода

6.3 Опір розтікання променевого заземлювача визначається: