МЕНІ ТРЕБА ПРИСЛІВЯ ТА ПРИКАЗКИ ПРО МОВУ!!! 5 ПРИСЛІВЇВ АБО ПРИКАЗОКАЛЕ ВОНИ МАЮТЬ БУТИ САМЕ ПРО МОВУ А НЕ ПРО СЛОВА...ДЯКУЮ.     

Прислів'я та приказки про мову Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. Більше діла — менше слів. Будь господарем своєму слову. Мовивши слово, треба бути йому паном. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню. Гостре словечко коле сердечко. Де мало слів, там більше правди. Діла говорять голосніше, як слова. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. Добре слово краще, ніж готові гроші. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. З пісні слова не викидають і свого не вставляють. І від солодких слів буває гірко. Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе. Коня керують уздами, а чоловіка — словами. Красне слово — золотий ключ. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. Краще переконувати словами, як кулаками. М'які слова і камінь крушать. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. Не кидай слова на вітер. Не так то він діє, як тим словом сіє. Шабля ранить тіло, а слово — душу. Слово — не полова, язик — не помело. Слова пристають, як горох до стінки. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Слово — вітер, письмо — грунт. Слово до ради, а руки — до звади. Слово до слова — зложиться мова. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. Слово старше, ніж гроші. Удар забувається, а слово пам'ятається. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. Чиєсь одне слово губить діло. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. Як овечка: не мовить ні словечка. Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. Перше погадай, потім повідай. Що кому треба, той про те й теребить. Байка байкою, а борщ стигне. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. Дурний язик попереду розуму біжить. Дурний язик — голові не приятель.

Мовивши слово, треба бути йому паном. Де мало слів, там більше правди. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.  Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш Гостре словечко коле сердечко.